«...Вони розірвали велике бавовняне простирадло на смуги, якими прив’язали мені руки до ліжка. Стояли довкола, спостерігали та підбадьорювали перших двох. Це було справді дуже боляче. Я бачила тільки їхні великі руки та очі. Їх було так багато... Я не знаю, скільки це продовжувалося, тому що наприкінці не відчувала вже нічого. Наскільки я знаю, це був гуртожиток у Туреччині, де проживало 20—25 молодих чоловіків. Вони ніколи не втомлювалися знущатися наді мною...». Про таку історію 16–річної Наталі та про ще десяток подібних життєвих драм українських заробітчан найближчими днями українці з різних міст дізнаються просто... на залізничних вокзалах.

Черговий інцидент у головній бухті міста моряків отримав розголос у засобах масової інформації тільки «з подачі» начальника держпідприємства «Севастопольський морський торговий порт» Сергія Тараканова. Він, зокрема, повідав, що 23 жовтня за офіційною заявкою три портові буксири підприємства в межах акваторії бухти мали перешвартувати списане флотом на металобрухт рятувальне судно «Апшерон». Точніше, продане керівництвом флоту українській фірмі за 1 мільйон 100 тисяч гривень. У лоцмана, який перебував на борту «Апшерона», до речі, були копії всіх необхідних документів.

За повідомленнями з Південно–Африканської Республіки, наприкінці минулого тижня в порт Річардс Бей зайшло судно «Атлантік іленд» з українсько–російським екіпажем. На борту судна, просто у власних каютах, знайшли двох мертвих моряків, українця та росіянина, ще двох росіян госпіталізували. Причиною смертей і хвороб називають отруєння.

У львівських сувенірних крамницях з’явилися нові гральні карти: королі, дами й валети у колоді зображують провідників національно–визвольного руху України. На картах люди, котрі віддали своє життя за незалежність України, — Роман Шухевич, Олена Теліга, Степан Бандера, Євген Коновалець. Серед постатей є й голова проводу ОУН полковник Андрій Мельник та Президент УГВР Кирило Осьмак.

Досі не вщух скандал, пов’язаний із катуваннями затриманих громадян у підвалі, які чинили офіцери Комінтернівського райвідділу міліції, що на Одещині, як стали надбанням громадськості свіжі факти цинічних знущань міліціонерів над затриманими особами. Причому цього разу тортури супроводжувалися відеозйомкою, яку вели самі ж перевертні у міліцейських погонах. Дві серії таких відеозаписів змусили керівництво Одеського облуправління міліції негайно «гасити пожежу»: п’ятьох правоохоронців сусіднього Овідіопольського району, «засвічених» під час тортур на камерах мобільних телефонів, наказом по відомству теж покарали. Але як? З’ясовується — знову ж таки звільненням зі служби у райвідділі — «за перевищення повноважень».

Ще не встигли вщухнути події довкола львівської газети «Експрес», по редакції якої було вчинено стрілянину, як учора з’явилась інформація про скоєння у понеділок, 26 жовтня, нападу на журналістів у Дніпропетровську. В інциденті ледь не постраждали генеральний директор телекомпанії «Приват ТБ Дніпро» («9–й канал») Кирило Данилов та ще один журналіст, працівник цього ж таки каналу. Утім усе обійшлося без крові, адже зловмисник використав для нападу зброю травматичної дії і, стріляючи практично впритул, пошкодив лише автівку, в якій перебували журналісти.

Як відомо, у переліку документів,необхідних для виготовлення закордонного паспорта, досі обов’язково зазначався і номер ідентифікаційного коду. Через це в Тернопільській області зокрема виникало чимало проблем із виїздом за межі України для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від присвоєння цього самого коду.

На думку Елтона Джона, слово «вибач» — найважче слово у світі. Можливо,англійський сер таки має рацію, бо нещодавно у Дніпропетровську з’явилася ціла служба, яка допомагає людям упоратися з цим тягарем. «Служба вибачень» при психологічному центрі «Апрєль» працює з червня. За цей час вони допомогли вибачитися більш як тридцятьом особам.

Уранці Кабмін традиційно пікетували. Захисники харківського кінотеатру «Боммер» влаштували невелелюдний, але яскравий перформанс.

Подібні акції проти закриття «нашумілого» закладу відбувалися також у Сумах, Львові, Вінниці, Ужгороді, Хмельницькому. Київська молодь із гаслом «Вовкун, врятуй «Боммер»!» просила міністра культури, який прибув на засідання уряду, посприяти тому, аби найстаріший діючий кінотеатр Східної Європи внесли до Державного реєстру пам’яток.

Військові чи не першими зреагували на інформацію про те, що гряде епідемія грипу, адже не можна допустити її у військові частини, де величезні колективи людей працюють і живуть під одним дахом. Боротися з грипом у Збройних силах вирішили народними методами. У Західному оперативному командуванні Сухопутних військ ЗСУ, яке якраз охоплює території, найбільш уражені грипом, вийшли рекомендації для командирів частин: «В обов’язковому порядку ввести у щоденний раціон харчування строковиків як профілактичний засіб цибулю та часник».

Уже тиждень, як у Тернополі оголошено епідемію гострих вірусних та грипоподібних інфекцій. На карантин закрито дитсадки, школи, частину інших навчальних закладів. І впродовж семи минулих днів кількість захворювань тільки зростала — від 172 випадків на 10 тисяч населення до 268. До того ж цьогорічна епідемія обрушилася на область дуже рано — в жовтні, чого раніше не бувало ніколи, і дуже різко (за один тиждень показник захворюваності зріс від 72 до 172 людей із розрахунку на ті самі 10 тисяч населення). Фахівці стверджують, що це не грип, а лише грипоподібні інфекції, втім, від цього не легше.