День як бонус

29.02.2008
День як бонус

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Cаме лише слово «високосний» навіть упевнену в собі людину примусить задуматись. Відтоді як людство перейшло на григоріанський календар, вважалося, що високосний рік не віщує нічого доброго. Чи не головний народний забобон — у такий рік не варто розпочинати доленосних змін, а особливо укладати шлюби. «Високосний» шлюб, мовляв, нещасний. Ніхто і не зважає на те, що саме у високосний рік було ухвалено Конституцію, відбулася Помаранчева революція, Україна перейшла на свою національну валюту — гривню. Чим погано?

Думки більшості науковців давно розходяться з народними забобонами: лихі стереотипи про високосний рік вони не підтверджують. А от лікарі і метеорологи не заперечують: у високосний рік частішають інфаркти, інсульти та онкологічні хвороби. Особливо не люблять цей рік гіпертоніки: стверджують, що болить голова, стрибає тиск і ниє серце. Де ж ховається правда? Чи справді причиною людських нещасть є невеличке зміщення в календарі?

 

Святий Касьян тверезіє

Саме цей день здавна вважається найбільш несприятливим, у народі його ще називають Касьянів день, день преподобного Касьяна Мученика.

Напевно, немає іншого святого, про якого ходило б стільки неприємних легенд. Вважається, що Касьян має недобру вдачу і відмовляється допомогти ближньому. За переказами, якось святий відмовився допомогти чоловікові витягнути віз, що зав’яз у болоті, — побоявся забруднити свої ризи. І це не єдиний його гріх: за іншою народною версією, Касьян три роки п’є запоєм, а на четвертий, високосний — тверезіє.

Науковці ж не вбачають у 29 лютого нічого зловісного і заспокоюють: виникнення зайвого дня у календарі має логічне пояснення — Земля робить річний оберт навколо Сонця не за 365 днів, а за 365 «з гаком», і саме з цих «надлишків» за чотири роки набігає ціла доба. Проте таке пояснення нікого не тішить, і завдяки всього одному зайвому дню люди охрестили цілий рік як невдалий і дуже небезпечний. Нумерологи і астрологи не заперечують — 29 лютого може стати нещасливим днем. Але не для всіх.

Календарні складнощі

«29 лютого — щасливий чи нещасливий день? Це все на дуже індивідуальному рівні, адже відірвано жодна дата не розглядається. Тільки стосовно конкретної людини, — пояснює нумеролог Людмила Савіна. — Згідно з нумерологією, у кожної людини є своє особисте число, і за допомогою цифрового аналізу ми можемо визначити, як складеться той чи інший день, місяць, а то й рік саме для цієї людини. Щоб визначити своє особисте число, беремо дату народження і місяць, наприклад 18.04. Додаємо всі цифри: 1+ 8+ 0+ 4 = 13. А тепер ще раз додаємо числа 1+3 = 4. Ось і ваше особисте число «4», яке розкаже, наскільки успішним чи нещасливим буде 29 лютого для вас. У нашому прикладі 29.02.2008 буде несприятливим. Лютий для людей з особистим числом «4» не передбачає укладення контрактів на купівлю нерухомості, інвестицій. А сам 2008 рік стане роком змін — як позитивних, так і негативних».

Як переконує пані Люд­мила, для людей з особистим числом «3» 29 лютого нинішнього року стане днем… кар’єри. «Є поняття у нумерології, коли будь–яке число заокруглюється до простого. Ось візьмімо число 366 — стільки ж днів у високосному році, — продовжує пан Людмила. — 3+6+ 6=15. А 1+5 = 6. Це число «6» справді провокує розірвання шлюбу в цей 366–й день, негаразди. А от 365–й день, тобто 28 лютого, заокруглюється до числа «5», яке є більш стабільним числом».

А от відомий тернопільський астролог, член Міжнародної асоціації астрологів Іван Круп’як переконаний, що, в першу чергу, все залежить від того, з якого дня розпочинається рік і на який день тижня припадає 29 лютого. «Цього року це п’ятниця, Венерин день. А рік почався фактично з вівторка, дня Марса. Марс з Венерою дружать, — оптимістично пояснює астролог. — Це свідчить про нервове, але таки вирішення якихось загальнолюдських справ. І що цікаво, і 1 січня, і 29 лютого цьогоріч припали на одну і ту саму місячну добу, двадцять третю». А це, за словами пана Івана, свідчить про великі несподіванки як у політиці, так і в житті простих людей. Старі стереотипи різко відійдуть, і легко утверджуватиметься щось нове.

Утім слід зауважити, що й астрологія, і нумерологія — науки, м’яко кажучи, не академічні, тож вірити їм чи ні — справа особистого рівня довіри чи бажання вірити кожного з нас.

Екстраординарні люди народжуються 29 лютого

«Це справді незвичайні особистості!» — хором заявляють експерти. Як виявилось, народжені в цей «злощасний» день люди стають душею компанії, їхні слова можуть навіть стати пророчими, тому таким людям потрібно стежити за тим, що вони говорять, особливо ретельно. «Узагалі всі народжені 29 числа, а тим більше 29 лютого — дуже сильні особистості, — зазначає Людмила Савіна. — Вони все роблять двічі, навіть двічі одружуються!».

А ще в цей час народжується дуже багато двійнят. Доказом можуть стати навіть зіркові мами, які цьогоріч народили, або ж чекають двійню: Дженіфер Лопес, Анджеліна Джолі, дружина народного депутата від блоку НУ–НC Олександра Третьякова Алла, Джессіка Альба... «Це справді підтверджують працівники пологових будинків», — переконує Іван Круп’як. Іноді трапляються цікаві речі. Наприклад, одна норвезька сiм’я навiть потрапила у «Книгу рекордiв Гiннесса»: там троє дiтей з’явилися на свiт саме 29 лютого, до того ж у рiзнi роки!

«Ну що ж хочеш? Переступний!»

У народі вперто повторюють: нічого доброго в цьому немає. Цей забобон існує вже кілька десятиліть, а його коріння сягає ще в глибші віки. «Якщо в когось у високосному році були якісь наміри, то намагалися здійснити їх до Пилипівки, тобто до 28 листопада. Та якщо батьки боялися, що дитина залишиться в дівках, то таки віддавали заміж і 29 лютого, але це вже в крайньому випадку, — розповідає співробітник Державного музею Івана Гончара (Київ) Галина Олійник. — У високосний рік взагалі старались не одружуватися. Усе переносилось на «звичайний» рік, а цей, нещасливий, у народі називався «переступним». Через нього треба було переступити, перечекати, доки він мине». За словами пані Олійник, у минулі століття люди в цей рік не боялися нещасть, бо… заздалегідь були готові до неприємностей. Наприклад, якщо здіймалася сильна буря чи якась інша страшна негода, люди не дивувались. «Ну що ж хочеш? Переступний!» — казали вони. Також, як розповідає етнолог, у високосний рік українці частіше молилися і постили, стараючись заслужити у Бога більше ласки. «Та якщо народжувалась у переступний дитина, батьки молилися, щоб Бог послав їй щасливу долю, адже немовля з’явилось у високосний», — каже Галина Олійник.

Весільний переполох

Та хоч що б казали, для молодят високосний рік був і є засторогою. Люди і досі бояться зв’язувати одне одного «путами Гіменея» в цей рік. Цікаво, що такі забобони існують не тільки в Україні. Наприклад, у Швеції і Данії високосний рік — свято лише для нареченої, котра засиділася в дівках. За їхнім звичаєм, 29 лютого дівчина може сама зробити парубку пропозицію, а той у разі відмови зобов’язаний дати відступного.

Острах українців одружуватись у високосний підтвер­джує і статистика Міністерства юстиції України. Згідно з даними, протягом першого півріччя високосного 2004 року органами реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України було зафіксовано 98 457 шлюбів. Це майже на 54 відсотки менше, ніж за такий же період попереднього, «звичайного», 2003 року. Найбільше стережуться «переступного» року наречені Кіровоградської області. Тут нараховувалось всього 5438 шлюбів за весь попередній високосний рік. Що ж до розлучень, то найбільше пар розходиться у високосний у Донецькій області — 18030. Не відстають за цим показником і Дніпропетровська, Харківська, Луганська області і Київ.

Найміцніші сім’ї в Україні живуть у Закарпатській, Рів­ненській та Чернівецькій областях, де за шість місяців 2004 року розлучилося приблизно всього по півтори тисячі подружніх пар. Та працівники РАЦСів Києва навіть чути не хочуть про жодні забобони. «Та ви що? Які забобони, — сміється працівниця Подільського відділу реєстрації шлюбів у Києві Оксана. — У нас завжди багато закоханих розписується! Хіба зараз, може, трішки менше, аніж літом».

Серйозні прогнози про несерйозне

«2008 рік — вкрай неординарний, — переконує Іван Круп’як. — Все, що заплановано на небесах, у цей рік відбуватиметься і на землі». За словами пана Івана, 2008–й стане неординарним у політичних подіях, у природному та економічному розвитку. Також можуть бути різного роду стресові ситуації, інфляції й фінансові кризи.

Та якщо українські астрологи прогнозують інфляцію, то за кордоном маємо вкрай страшні прогнози. Так, Нострадамус стверджував, що саме в 2008 році Земля буде знищена. Смертельний удар гігантським лазером нашій планеті завдасть інша цивілізація. А втім, наскільки правдиві всі ці вислови — сьогодні судити складно.

Певно, не менш неточними, зате такими ж песимістичними є прогнози астрономів: 21 червня 2008 року Земля зіткнеться з вісімсотметровим астероїдом. За однією з гіпотез, така подія 65 мільйонів років тому призвела до вимирання динозаврів.

Та лякатися нічого, адже вірогідність катастрофи оцінюється як один то 6 мільйонів.

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>