Чи маю я право давати рецензію на анімаційного «Микиту Кожум'яку»?
А чого б і ні?
Я чесно сплатив за квиток, тому зараз чесно і «всиплю»авторам на всі мої 50 гривень, витрачених за квиток на старті опалювального сезону.
Чи бачив я кращі українські мультики?
Так....але не так і багато.
Чи бачив я гіршу голівудську анімацію?
Так.так.так.....
Можна прискіпуватися до непотрібних сцен, що не несуть сюжетного навантаження
...але то мені, дорослому, а от моїм дітям, думаю, це навпаки сподобається.
Можна розпинати авторів за абсолютно не відіграні образи кози Хільди і бичка Чуба
...але мені, дорослому, достатньо було назвати їх Меркель і Оланд – і далі образи вже грали до фіналу саме свої ролі (сита безтурботність, незрозуміла стурбованість і зрозумілі тільки їм дії що нас, українців, зовсім не стосуються). Після того я реально з них укатувався.
Динаміка – грамотна і виважена (перепади позитиву і негативу, смішного і сумного, швидкого і повільного).
Типажі – відпрацьовані від душі (емоції, вчинки, репліки...все підігнано кожному, що костюмчик нареченому, по вищому розряду).
Озвучка – вдала, смачна, чітка (дочекайтеся титрів, там крім Андрієнка є ще трохи відомих людей яких я геть не впізнав по голосу. Знав би на старті, було б, мабуть, цікавіше).
Головне – фільм має душу. І вона красива, барвиста і на 100% українська.
Це один з небагатьох фільмів який я би подивився ще раз.
Ідіть і дивіться.
Проголосуйте за цей фільм гривнею.
Таке має право на життя.
А ще…
А ще відправте на перегляд дітей.
Це якраз той випадок коли вони дійсно мають право виборчого голосу.