Після голосування польського Сейму, моя родинна історія отримала деяке продовження. Я завжди знала, що мою прабабу розстріляли поляки з Армії Крайової у Сагрині уберезні 1944 року на Холмщині. Тоді в одному селі вони знищили більше 300 українців. А тепер вона, виходить, загинула під час геноциду поляків українцями, що в моїй голові не вкладається.
Поляки розстріляли мою прабабу Анну пострілом впритул в голову. Що лишилось від голови, рідні зібрали в хустку і ЇЇ так і поховали під хатою. Вона лишилась на рідній землі навіки за Бугом. Син її, мій дід, троє малолітніх дітей і невістка, моя баба, чудом лишились живі в той день, бо вона з дітьми в погребі ховалась (по погребах багато людей ховались, поляки, до речі, туди гранати кидали, як знаходили схованку), а в прабаби була астма, тому вона не полізла, щоб не видати дітей. Дід у рові з водою десь ховався.
Потім їх виселили без нічого, поляки забрали муровану хату, все майно, землю. На возі з трьома дітьми, якимось одягом, коцами і машинкою швейною Зінгер, з евакуаційним листом поїхали на Одещину (за призначенням) за радянсько-польським договором!!! Там їх поселили в хату, звідки людей виселили в Сибір під час колективізації.
А там голод повоєнний. Баба потім до смерті нічого не викидала, навіть сухарик черствий чи якесь лахміття. Боялась, що знов вивезуть і залишиться без нічого. Отак мамина родина стала забужанами не із своєї волі.
От така «відплатна акція», як кажуть поляки, і геноцид щодо поляків, як я знаю з історії своєї родини. Цю історію детально записала, додала спогади тітки своєї, якій було 11, яка ще пригадала імена сусідів вбитих, дітей, цілих сімей, і передала в архів, щоб таки було документальне підтвердження для поляків, хоча дуже сумніваюсь, що воно їм треба, особливо тепер.
Була така історія за Ющенка, а потім за Януковича, що от-от мали меморіал в Сагрині відкривати, а імен і половини поляки не написали, написи перекручували і символи, не хотіли українських делегацій на відкриття, вимагали архівних документів, а тоді аж будуть доповнювати списки. Цікаво, як там той меморіал тепер, чи ще повністю не зруйнований...
Якщо ще не зруйнований, то, слід очікувати, в найближчий час буде зруйнований. Бо ж тепер Польща сказала, що гинули поляки від рук українців, а смерті українців, то хіба відплатні акції. Нова кваліфікація геноциду, не відома досі міжнародному праву. Ніж у спину України, радість для Кремля руками Польщі.
А те, що передано з уст в уста, не змінять ніякі постанови Сейму, як і не зміниться моя оцінка тих подій. А от моє ставлення до такої Польщі, ПіС, польських депутатів, політиків і тих поляків, хто підтримує таку оцінку тих подій, стало дуже негативним.
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
Якби не "знали, куди йшли" - то путінський бліц-кріг би вдався, і держава не мала б часу для отримання допомоги, організації спротиву та мобілізації суспільства. Не знали тільки, що цей час буде бездарно просраний. >>
В 1945 Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. В результаті з трофейного німецького ФАУ-2 зʼявляється перша радянська балістична ракета Р-1. >>
Керівникам бойових підрозділів не дали слова, ми не могли відверто поспілкуватися про реальні проблеми про забезпечення ЗСУ. Уявіть собі цинізм ситуації, зібрати бойових командирів для масовки і для шоу! >>
Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік. >>
Відповідати за мобілізацію мають вмотивовані та компетентні люди. Міноборони та ТЦК нічого не роблять, чекають на добровольців та тих, кого інколи хапають у бусік. >>
