Учора в Національному театрі імені Івана Франка урочисто закрили конкурс знавців української мови, започаткований дванадцять років тому закордонним меценатом Петром Яциком. Ідейний натхненник конкурсу, який раптово пішов із життя через рік, сьогодні був би щиро радий започаткованій справі, адже популярність його дітища зростає. Скажімо, останнім часом участь у конкурсі щороку бере не менше п’яти мільйонів школярів та студентів, а географія конкурсу розрослася вже до 30 країн світу. Тішить і те, що переможці приїздять за своїми преміями й подарунками з усіх куточків України. Цьогоріч були лауреати з Одещини та Миколаївщини, які в уяві багатьох постають російськомовними регіонами. До речі, на Миколаївщині в місті Баштанка мешкає вчителька Світлана Островна, учні якої щороку здобувають перемоги в конкурсі імені Петра Яцика. Пані Світлану та ще близько десяти педагогів також нагородили преміями і подарунками за те, що прививають любов до рідної мови своїм вихованцям.

Майже 47 тисяч абітурієнтів прийдуть сьогодні до пунктів тестувань, щоб скласти перший у цьому році іспит у Зовнішньому незалежному оцінюванні. Свій перший тест абітурієнти–2012 писатимуть із хімії. На вчорашній прес–конференції з приводу старту ЗНО директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева радила учасникам тестувань не запізнюватися (тестування розпочнеться об 11.00, а на пункт тестування варто з’явитися не пізніше 10.50) та мати з собою необхідний пакет документів — сертифікат ЗНО, паспорт та запрошення–перепустку, без яких пройти Зовнішнє оцінювання буде неможливо. Також абітурієнт мусить мати при собі 2—3 капілярні або гелеві ручки з чорнилом насиченого кольору і, при бажані, прозору пляшку води. Оце і вся його «зброя». Будь–які підручники, а також мобільні телефони, засоби зчитування і зберігання інформації брати з собою до аудиторії заборонено. Якщо ж ці «шпигунські» речі буде знайдено, абітурієнта позбавлять права писати тести. «На сьогодні більше 20% пунктів тестувань уже обладнані відео­спостереженням і на них можна буде застосовувати металошукачі. Також будуть створені мобільні групи спостерігачів, які можуть з’являтись на пунктах тестування», — попереджає Ірина Зайцева абітурієнтів, які все ж надумають схитрувати.

«Усе життя я, мов той загнаний вовк — по периметру червоні прапорці, а позаду — кладовище нездійсненних задумів, — каже про свої нереалізовані плани й ненаписані книжки письменник Анатолій Дімаров. — Багато про що хотів написати, але знав: те не пройде і це теж. Цензор уже сидів у мені».

Для зустрічі з Анатолієм Дімаровим ми мали одразу два приводи: 90–річчя, яке письменник відсвяткує 17 травня, та День Перемоги, адже Анатолій Андрійович, який особисто пережив жах війни, відомий своїми правдивими спогадами про той час, а також художніми творами. «Про війну більше не пишу, — каже письменник. — Не хочеться про неї згадувати, це така страшна річ... Не так ми мучилися від тих куль, як від того, що жили в окопах — на морозі, в грязі. Лягаєш в грязюку, накриваєшся плащ–наметом, а в тебе це багно холодне в’їдається. Побут страшний на війні. Раділи, коли поранять, госпіталь — це таке свято було!». Про війну, радянський «мир» і залежну незалежну Україну ми розмовляємо в затишній квартирі письменника.

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України отримав унікальне обладнання, яке дозволить рятувати дітей, які ще донедавна мали невеликі шанси на життя. Причому причетними до цієї доброї справи є тисячі звичайних українців, які свого часу перераховували кошти на будівництво так і не реалізованого проекту — «Дитячої лікарні майбутнього». Оскільки держава наразі відмовилася продовжувати роботу в цьому напрямi, благодійний фонд «Дитяча лікарня майбутнього» ухвалив мудре рішення: не тримати кошти на рахунках, а закупити обладнання, яке вже сьогодні рятуватиме життя українських дітей. Позавчора в Інституті педіатрії відбулася урочиста церемонія передачі обладнання, яке медики цієї установи вже активно використовують.

Фахівці кажуть, що раціон сучасного українця далекий навiть від уявлень про здорове харчування. В ньому забагато жирного, смаженого, солодощів, харчів із консервантами, натомість овочів, фруктів, риби, молочних продуктів до жалюгідного мало. На жаль, свої шкідливі звички у харчуванні батьки часто нав’язують і дітям. У результаті на момент закінчення школи більшість випускників має «букетик» хронічних хвороб, з якими доводиться боротися впродовж усього подальшого життя. Та якщо батьків перевиховати важко, то чому б не почати з самих дітей, прививаючи їм навички здорового харчування ще зі шкільної парти? Саме на це спрямована «Абетка харчування» — варіативна програма, яку на сьогодні викладають у 60 школах України. Нещодавно вчителі зі столиці та регіонів України зібралися в Києві на семінар, щоб обмінятися досвідом викладання цього незвичного курсу в початкових класах.

Архієпископа Євстратія називають правою рукою патріарха Філарета. Попри свій молодий вік — священнослужителю лише 34 роки, — він після власне предстоятеля є найбільш публічною особою в Українській православній церкві Київського патріархату, адже виконує також обов’язки прес–секретаря Київської патріархії. Нещодавно владику Євстратія рішенням Священного Синоду було призначено ще й керуючим Чернігівської єпархії, однієї з найстаріших в Україні. Про роботу на новій посаді, стосунки з духовенством з інших конфесій та очікування від зустрічі з Президентом владика Євстратій розповів у інтерв’ю «УМ».

Завтра в Українському домі розпочне роботу Національний «круглий стіл» «Місія інтелігенції та вільних людей України». За цим умовним «круглим столом» зберуться відомі люди України: кардинал Любомир Гузар, письменник Іван Дзюба, філософ Мирослав Попович, дисидент Євген Сверстюк, правозахисник і релігієзнавець Мирослав Маринович та інші представники інтелігенції, яких об’єднала ініціативна група «Першого грудня». За словами організаторів події, «круглий стіл» стане початком масштабної загальнонаціональної дискусії навколо спільних духовних цінностей та завдань суспільного розвитку. Це буде один із перших кроків формування середовища громадян, здатних жити у свободі та правді, брати відповідальність за свої вчинки й утверджувати моральну політику.

Участь у цьогорічному Зовнішньому незалежному оцінюванні виявили бажання взяти 328 тисяч 909 осіб. Саме така кількість учасників для написання тестів зареєструвалася станом на 2 квітня, повідомила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева. Цікаво, що для участі в тестуванні зареєструвалося більше 80% від випускників цього року, значно більше, ніж у попередні роки. Для порівняння, у 2010 році пройти ЗНО виявили бажання 67% випускників, а у 2011–му — 63%.

У ніч iз суботи на неділю українці посплять на годину менше: 25 березня о 3:00 за київським часом запроваджується «літній» час. Для цього стрілки годинника маємо перевести на одну годину вперед. Не виключено, що цьогоріч ми житимемо за «літнім» часом востаннє. Адже в парламенті зареєстровано законопроект «Про порядок обчислення часу на території України». У випадку його ухвалення в країні буде запроваджено київський час без щорічного переведення годинникової стрілки. Нагадаємо, що восени минулого року Верховна Рада намагалася закріпити на території України «літній» час як постійний. Але проти цієї ініціативи повстали науковці, а також міністр iз питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Адже «літній» час не для кожної пори року і не для кожного регіону України, розташованої в трьох часових поясах, є комфортним.

В Україні немає жодної спеціалізованої лабораторії, яка могла б досліджувати звичайну питну воду за міжнародними стандартами. Про це на презентації Асоціації виробників мінеральних та питних вод повідомив начальник науково–дослідного центру випробування продукції «Укрметртест­стандарт» Володимир Семенович. «Ми широко досліджуємо харчові продукти, шукаємо там різні шкідливі компоненти, але маю сказати, що в жодному харчовому продукті не нормується стільки показників, як у питній воді, — каже Володимир Семенович. — Скажімо, за вимогами нашого СанПіНу (Державні санітарні правила і норми. — Авт.), питна вода нормується за більш як сотнею показників. А якщо ми візьмемо вимоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, то там маємо до 500 таких показників!». За словами фахівця, звичайній лабораторії без належного устаткування дуже важко знайти мікрограми якихось домішок у краплі води. Тому на сьогоднішній день реалізувати вимоги показників безпечності води за нормами ВООЗ практично неможливо. «В Україні немає жодної лабораторії, яка могла б це зробити, — каже фахівець. — Держава мала б подбати про те, щоб створити спеціалізовану лабораторію, яка займатиметься винятково контролем питної та, можливо, стічних вод. Наприклад, у сусідній Росії є два великих центри, які досліджують саме питну воду».