Коли я була школяркою, а мій брат ще ходив до дитячого садочка, до нас щороку приходив справжній Дід Мороз! Ми декламували новорічні віршики, брат соромився і ховався за мамину спідницю. І, звісно, найбільше зацікавлення у нас викликав великий мішок, з якого дід витягував справжні дива — кульок мандаринів, шоколадні цукерки, светрик (яке розчарування) чи іграшку. Пізніше ми зрозумiли, що то до нас приходив перевдягнений дядя Коля, наш сусіда. А наш тато потім перевдягався у той же костюм і ходив вітати «дядьКолiних» дітей. Попри те, відчуття новорічної казки залишається зі мною дотепер.

А Володимир Данилець виконує пісню зі свого дебютного альбому. «Випустити свій альбом для мене — це мрія дитинства. Скоро він вийде у світ. І одну з пісень, з найкращими побажаннями, я виконаю спеціально для глядачів Першого Національного», — каже артист.

Перший експонат виставки з такою назвою, звісно ж, — ялинка, на  гілках  якої — справжні шишки, целулоїдні та гумові дитячі іграшки, яблука, горіхи, іграшки–саморобки та залишки фабричних дореволюційних іграшок. Так прикрашали новорічні деревця після зняття заборони на різдвяну ялинку у 30–х роках ХХ століття.

Дизайнери переконують, що щороку маємо нову моду на прикрашання новорічних ялинок. Святково вбране дерево в одній кольоровій гамі однаковими кульками — це, звичайно, вишукано. Але біля такої ялинки немає домашнього затишку. У власних стінах найкомфортніше почуваєшся тоді, коли озвучуєш для дітей: цього хлопчика на санчатах вішали на ялинку, ще коли тато був школярем, дід мороз на прищепці прикрашав ще бабусину ялинку, а ці дзвіночки зробили — молодці! — Настуся і Катруся.

Щоб вдихнути у нові новорічні прикраси позитивну енергію, треба змайструвати їх власними руками.

Напередодні дня святого Миколая досвідчені активісти та організатори зимових свят зібралися за «круглим столом» у редакції газети «Ізвєстія», аби поділитися враженнями щодо ставлення сучасних дітей до чарівників, які допомагають виконувати їхнi бажання. До кого частіше звертаються малюки — святого Миколая чи Діда Мороза, що замовляють і чим «звітують» — ділилися справжній Дід Мороз на ім’я Олександр, представники церкви та «Укрпошти» та дитячі психологи.

Уперше «круглу дату» української Незалежності на Київському годинниковому заводі відзначили в 2006 році — тоді з нагоди 15–річчя нашої держави тут випустили ексклюзивну серію годинників «Клейноди Незалежності». Колекція мала успіх — оригінальні годинники охоче брали на подарунки високопоставленим особам та закордонним гостям. Тож цьогоріч підприємство представило чергову ексклюзивну лімітовану серію «Клейнодів Незалежності», присвячену 20–річчю нашої держави.

Знову наближається пора, коли хочеться вірити у диво. У вікнах магазинів уже блимають вогниками олені, на яких, можливо, примчить Санта–Клаус з Лапландії. Пахне Новим роком шкоринка мандарина. А діти нагадують про прихід Миколая і допитуються, коли прикрашатимемо ялинку... Втім є ще час зробити новорічні дива власноруч: сферичне дерево з прутиків–ліан чи святкову красуню у класичному «вбранні» наречених.

Як для людини важливий день її народження, так важливий він і для держави. Принаймні в такій науці, як астрологія. Тому напередодні річниці Незалежності в агенції «Главком» зібралися астрологи, щоб розповісти країні прогноз на її майбутнє. За словами голови Союзу астрологів України Олени Калантарової, дата, коли було проголошено Незалежність, для менталітету української нації виявилася складною і такою, що аж ніяк не обіцяє нам стабільності, тому головне для нас — її втримати. «Широкий фронт реформ, який зараз узялося впроваджувати керівництво держави, занадто об’ємний. І це ще більше породжуватиме нестабільність у країні», — каже пані Олена.

Протягом трьох днів (16—18 серпня) в Українському домі можна було подивитися та придбати не лише книги українських видавництв, у тому числі регіональних, а й видавців з інших країн — Росії, Білорусі, Ірану, Болгарії. Утім киянам, розбалуваним «Медвіном», а тепер ще й «Книжковим арсеналом», на VII Київській міжнародній книжковій виставці–ярмарку передусім впадали в око доволі бідна на події та гучні імена програма й незручний час проведення заходу — в будні дні в робочий час. Серед зіркових гостей — російський фантаст Сергій Лук’яненко, автор «Нічного дозору» та «Чернетки». На спілкування з ним зібралося кілька десятків людей — наскільки дозволяла невеличка площа та мляве анонсування події. З українських відомих письменників виставку відвідали Андрій Курков, Андрій Кокотюха, Анатолій Дністровий та інші постійні учасники таких заходів. Але не вистачало вже звичних майстер–класів, автограф–сесій і зустрічей. Ці традиційні для книжкової виставки події, як і презентації видавничих новинок, очевидно, відклали до Форуму видавців у Львові.