Поцілунок сонця і двох морів

Поцілунок сонця і двох морів

Сезон цвіркунів стартує на Родосі ще в травні. Свої концерти цикади розпочинають iз самого ранку. Тож коли ми щодня ішли до моря коротшою дорогою, яку випадково знайшли в полі серед ромашок і метеликів, серенади грецьких цикад були для нас іще одним приємним бонусом. Бо удома ж нам цих концертів чекати до серпня...

У країні тисяч островів

У країні тисяч островів

«Індонезія — найбільша острівна країна світу», — дружно пишуть усі довідники. І справді, досить навіть побіжного погляду на карту, аби зрозуміти унікальність географічного розташування країни. Вона розкинулася серед тропічних морів навколо екватора від Азії до Австралії і від Індійського океану до Тихого.

Край вітрів, соборів і спогадів

Край вітрів, соборів і спогадів

Весна не поспішає сюди, літо не спокушає надмірною спекою, а осінь настає раніше — разом із виснажливими вітрами і сувоями низьких сірих хмар. І все–таки Балтійське узбережжя Польщі запам’ятовується особливим шармом.

Петро Ющенко: Загиблим не потрібні паради з гуркотом танків та салюти. Тільки наші добрі діла і молитви

Петро Ющенко: Загиблим не потрібні паради з гуркотом танків та салюти. Тільки наші добрі діла і молитви

В українському суспільстві час від часу спалахують суперечки про роль України в Другій світовій війні. Особливо вони загострюються перед такими датами, як 9 травня та 22 червня. На жаль, тривала бездер­жавність не дозволила українцям виробити власну точку зору на багато історичних подій, тож не дивно, що дискусії і досі тривають. Дійти спільного знаменника заважає також і позиція Росії, яка відверто вдається до провокацій. Вершиною цинізму кремлівських політиків стала заява президента Росії Володимира Путіна про те, що СРСР і без України виграв би війну проти Німеччини. Про різні аспекти воєнної історії говоримо з автором фільму «Україна і українці в Другій світовій війні», керівником проекту «Українці в світі» Петром Ющенком.

Село в «павутині»

Серед усіх закладів культури бібліотека нині — найдоступніша для жителів глибинки. Проте великого інтересу до бібліотек «у верхах», на жаль, немає. Ці заклади й досі залишаються «останніми в черзі» на владну увагу, а фінансують їх за залишковим принципом. Кожен сільський бібліотекар поскаржиться вам на стандартний набір негараздів: старі (неактуальні) книжкові фонди, зношені меблі, приміщення, які сто років не бачили ремонту, немає опалення. Крім того, через обмежене фінансування немає коштів на оплату праці, і чимало бібліотекарів (за даними Міністерства культури — 38 відсотків) працюють за неповну ставку.

Однак фінансування книгозбірень часто залежить від активності читацької громади та розуміння місцевою владою важливості проблеми. Як свідчить досвід Чорнобаївської центральної районної бібліотеки, головне тут — ініціатива. Саме завдяки активності бібліотекарів місцева книгозбірня отримала суттєве збільшення фінансування з районного та сільських бюджетів.

Той, що вірив у наше воскресіння

Той, що вірив у наше воскресіння

У березні українці вже традиційно відзначають Шевченківські дні (9—10 березня), однак не менш важливими в історії України є й дати 15 березня — проголошення незалежності Карпатської України — та 17 березня — день народження її президента Августина Волошина.

Сонячна мозаїка Тунісу

Сонячна мозаїка Тунісу

Це тільки здається, що туди так далеко, як... до Африки. Насправді Туніс — то лише три з половиною години літаком від Києва. Випалений сонцем, жовтаво–коричневий ґрунт, помережаний «зграйками» маслинових і фінікових плантацій... З вікна літака таке недбальство природних фарб спершу сприймаєш за саркастичний жарт небесного Художника. Й відразу ж угамовуєш думки: це ж Африка! Тим паче Творець не полінувався прикрасити цей пастельний клаптик землі смарагдовою смужкою моря.

Петро Ющенко: У людей ще є і терпіння, і надія

Петро Ющенко: У людей ще є і терпіння, і надія

Застати в Києві народного депутата Петра Ющенка нині складно. Більшість свого часу Петро Андрійович присвячує зустрічам iз людьми — на Сумщині, де в мажоритарному окрузі №161 балотується на виборах до Верховної Ради. Повернувшись на день до столиці, має вирішити кілька невідкладних справ, зокрема записати чергову культурологічну програму, яку веде на телеканалі «Рада». Петро Андрійович розповідає телеглядачам про наших славетних земляків і їхню роль у світовій історії. Все це — в рамках проекту «Українці у світі», який Петро Ющенко зініціював і успішно впроваджує не один рік. Зустрічаємось після запису, пізно ввечері, однак втоми у погляді співрозмовника не завважуємо: про свою улюблену справу, здається, він здатен говорити годинами. Але коли мова заходить про його поїздки українською глибинкою і враження від спілкування з виборцями, Петро Андрійович відразу стає замисленим. Чому? Зокрема і про це просимо його розповісти читачам «УМ».

Василь Яременко: Що написано — неспростовно

Василь Яременко: Що написано — неспростовно

У домашній бібліотеці Василя Яременка — понад 12 тисяч книг. 1200 iз них — iз дарчими надписами від письменників, учених і колишніх студентів. Упорядники двотомника праць професора Яременка «Літератури дивна течія» відібрали і використали ці надписи замість післямови. І це — символічно, адже все своє життя Василь Яременко присвятив українській літературі — півстоліття був її охоронцем і пропагандистом. Навіть у ті часи, коли українську мову кремлівські ідеологи витісняли з активного вжитку.

Наступного року виповнюється 50 років наукової діяльності Василя Яременка. Саме він реабілітував багатьох українських письменників і вперше про них написав. Видав майже 150 книжок — і своїх, і письменників, яких повертав із забуття. Понад 100 книжок побачило світ за 9 років праці у МАУП, де пан Яременко очолює Центр культурологічних та етнополітичних досліджень.

Коли Афродіта сміється

Коли Афродіта сміється

Фотокамера, путівник і крем від надмірного сонця. Це все, що вам неодмінно знадобиться на Кіпрі. А таку дрібничку, як годинник, можете спокійно залишати вдома. Хронометр на Кіпрі втрачає сенс: час тут зупинився, і лише доскіпливий погляд вихопить миті, коли години, навздогін сонцю, повільно перетікають зі сходу на захід. До вашого щоденника вражень історія тут проситься за кожним поворотом: упродовж тисячоліть на цьому клаптику суші її творили різні цивілізації. І навіть така «історична гримаса», як поділ острова на дві частини, що вже четвертий десяток літ співіснують у стані холодного непримирення, не відлякує туристів. Щороку Кіпр відвідує понад два мільйони мандрівників.