2 липня 1997 року в Медвеж’єгорському районі Карелії віднайшли місце розстрілу великого соловецького тюремного етапу, вивезеного з островів у 1937-му для виконання найвищої кари в’язням. А вже у вересні 1997-го вирушила до Біломор’я експедиція з трьох осіб — директора видавництва «Сфера» Ігоря Гільбо, майора Георгія Смирнова та журналіста, тоді підполковника, керівника прес-центру Управління СБУ Києва та Київської області Сергія Шевченка, який і очолив групу.

Пропаганда міфу про поліетнічність України особливо посилилася в час минулої влади, але експлуатується успішно протягом усього ХХ століття. Переписи населення від 1897 до 2001 року засвідчують: українці, окрім Криму, переважають на всій території України. Росіян в Україні проживає 17,3 відсотка, найбільший відсоток їх — у Криму.

Наприкiнцi вересня у Львовi відбувся «круглий стіл» «Ідеологічні засади національної безпеки в умовах російської агресії». У його роботі взяли участь учені підрозділів НАН України, викладачі ВНЗ, політики, працівники силових структур, засобів масової інформації, представники церков, а також громадські організації (товариства), в т.ч. Російсько-українське товариство іменi академiка Сахарова.

Період політичного романтизму новітньої української історії закінчився трагічно і тривожно. При розпаді СРСР 23 роки тому в України були чи не найкращі стартові умови з усіх союзних республік — це була велика ядерна держава в центрі Європи з досить-таки потужною економікою та цілком пристойним, як ми тепер розуміємо, рівнем життя.

Допомога українській армії на Тернопільщині стає все активнішою. Продукти, засоби гігієни, медикаменти та інші потрібні солдатам речі надходять на спеціально створений логістичний склад АТО безперервним потоком. Так, приміром, лише під час однієї акції, яку організувала молодіжна волонтерська організація «Іскра любові», було зібрано п’ять тонн усього необхідного.

Стратегія розвитку України повинна передбачати побудову національного, духовно-інтелектуального, демократичного, культурно-багатого суспільства з активними горизонтальними і вертикальними зв’язками, інноваційно-динамічною системою вітчизняної освіти, науки, економіки тощо.

Результати опитувань, що їх проводив Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, коментує його науковий співробітник Павло Фролов.

Уже два тижні, як Український інститут національної пам’яті очолив відомий історик та громадський діяч Володимир В’ятрович. У напівсонну атмосферу установи, що за попереднього директора–комуніста перетворилася на посередній інструмент «совкової» пропаганди з повним набором міфів радянської доби — про «самостійників–головорізів», «одвічну боротьбу комуністів із фашистами» та «вигаданий американцями Голодомор», повертається дух відвертості, правдивості й дослідництва — той, з яким свого часу Інститут засновувався. За ці кільканадцять днів проведено кілька «круглих столів» та громадських обговорень, прес–конференцію. Озвучено плани на найближче майбутнє. Прокладено містки для співпраці з різними міністерствами, архівними установами та ВНЗ.

Геніальний Тарас Шевченко у час знущань російської царської імперії над Україною не припиняв закликати: «Борітеся — поборете!». Вам Бог помага! Після розпаду радянської (читай — російської) імперії зла киянам на заклику уярмленого царатом Поета наголосив президент США Дж. Клінтон. За вас правда, за вас слава і воля святая!

У 1891 р. Грінченко спільно з Миколою Міхновським, Іваном Липою, Миколою Вороним та іншими діячами заснував славнозвісне Братство Тарасівців, що чи не першим обґрунтовувало ідею цілковитої самостійності України. З 1904–го став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії.