«Живий» — і «Крапка»!

«У наших казках завжди так було — добро сильніше за зло». Цей рядок із пісні «Колискова» запорізької молодої команди «Крапка» міг би стати епіграфом до всієї творчості колективу. Дебютний альбом цього симпатичного тріо недаремно названо «Живий». Передусім диск, нещодавно зафіксований у місцевій Music Band Studio, дає абсолютно вичерпне і повне уявлення про живий концерт групи. Тому, хто має вуха, тут нічого не треба пояснювати, оскільки і саме звучання гурту, і стиль, і відповідні месиджі, що линуть десятками, не вимагають додаткових коментарів. Утім вони просто варті уваги. Отже, маємо акустичний концертний виступ із вкрапленнями електрогітари і саксофона на тлі вельми непересічних текстів. Решта інструментів, що звучать, це вишукана фольклорна екзотика, де питомо українські народні інструменти: коза–дуда, окарина, бандура, сопілка, дримба, вони спокійно уживаються із джембе, дарбукою, шейкером і маракасами.

Осінь, босанова, акустика

Подія, яку планували як сольний концерт українського барда–клавішника Сергія Шишкіна, насправді перетворилася у масштабнішу імпрезу. П’ятого листопада у столичному клубі «Андеґраунд мюзік–хол» музикант не просто відгукнувся на ностальгійні настрої київських меломанів, пов’язані з осінньою порою, він задумав і блискуче втілив у життя ідею міні–фестивалю співаної поезії з акцентом саме на босанову, в якому взяли участь відомі гурти та виконавці. Так, справжній майстер–клас босанови продемонстрував Дмитро Добрий–Вечір та його група «Вій». Також своє бачення цього вишуканого стилю показали Євген Їжак–Романенко і «ТаРута» та дует «Запаска» під проводом лідера групи «Пропала грамота» Павла Нечитайла. Всі музиканти пройнялися месиджами головного генератора акції і створили справжнє свято незалежної авторської музики.

Згадати Асіка

Згадати Асіка

«Концерт для Асіка» — таку назву отримала неординарна акція у столичному байкерському клубі «Rout–66», присвячена пам’яті В’ячеслава «Асіка» Дяченка — бас–гітариста групи «Жаба в дирижаблі».

Рутина «Червоної рути»

Рутина «Червоної рути»

У серпні «УМ» радісно анонсувала, що ХІІ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться! Заплановано дійство було на 21—25 вересня у Чернівцях, де, власне, легендарна подія і зародилася. Проте не так сталося як гадалося. Спливають у небуття 20–ті числа вересня, а у Чернівцях ніякого музичного перформенсу не спостерігається. Виявляється, проведення фестивалю відтермінували на два місяці. За останньою інформацією, «Червона рута» відбудеться 17—20 листопада вже в Києві. Виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник у розмові з «УМ» зазначив, що причиною змін стала тривала бюрократична процедура, оскільки у бюджет «Червоної рути» закладено тільки державне фінансування. «Чому ми перенесли дати з вересня? По–перше, у плані роботи Міністерства культури цього заходу на третій квартал не було. По–друге, якщо ми отримуємо бюджетне фінансування, то це означає, що треба проходити тендери, а це займає час», — пояснив Мирослав Мельник. До Києва фест переїде знову–таки через фінансові питання: так вдасться зменшити видатки на конкурсантів та технічне обладнання.

Куди пливе «Друга ріка»?

Куди пливе «Друга ріка»?

Нещодавно представники гурту «Друга ріка» — фронтмен Валерій Харчишин та бас–гітарист Віктор Скуратівський — шокували армію своїх прихильників заявою про ймовірний розпад колективу. Хоча в подробиці не вдавалися, окресливши лише коло наболілих проблем. «Ми збиралися усією нашою компанією і в нас виник невеличкий конфлікт, у якому є як мінімум п’ять складових причин, — промовився Валерій Харчишин. — Але сьогодні ми не хочемо усе це сміття виносити на публіку». До наболілого Харчишин обіцяв повернутися за тиждень–два, після того, як гурт відпрацює концертний графік. Коментар Вадима Скуратівського прозвучав визначеніше: «Свіжий відеокліп на пісню «Незнайомка», швидше за все, стане нашою останньою спільною роботою».

«Я вернувся домів»

«Я вернувся домів»

28 квітня в інтернет–мережі розпочало мовлення унікальне «Гади Радіо», ефір якого повністю присвячено музичній творчості «Братів Гадюкіних» та учасникам грандіозного триб’ют–концерту (тобто концерту–присвяти), що стане своєрідною даниною пам’яті лідера і вокаліста гурту Сергія Кузьмінського, який два роки тому пішов iз життя. Концерт відбудеться 3 червня у київському Палаці спорту за участю музикантів оригінального складу «Братів Гадюкіних», які виступатимуть разом iз найпопулярнішими українськими командами. Із власними кавер–версіями найвідоміших хітів «Гадів» виступить майже весь перший ешелон вітчизняної рок–сцени: «Воплі Відоплясова», «Океан Ельзи», «Танок на Майдані Конго», «Бум бокс», «Мандри», «ТІК», «Перкалаба», «Дахабраха», «Кому Вниз», «Гайдамаки», «Гуцул Каліпсо», «Флайза», «Димна суміш», «Mad heads XL», «The Вйо» та білоруси «Ляпіс Трубецькой». Нещодавно до списку учасників проекту «Я вернувся домів» додалися «Піккардійська терція», «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Брати Карамазови». Зараз готується унікальний альбом–збірка із кавер–версіями на пісні Сергія Кузьмінського у виконанні всіх запрошених команд. Цей диск отримає безкоштовно кожний глядач перед початком концерту.

Незлим тихим словом

Незлим тихим словом

Акцiя «Проща до Тараса» (масове проходження маршруту, за яким тiло Шевченка везли з Петербурга до Канева) має глибоке коріння і проводилася протягом багатьох років, але була призупинена у часи радянської влади. Кілька останнiх років цю благородну традицію почали відновлювати. Є показовим те, що «Проща до Тараса» позбавлена політизації та будь–яких спекуляцій на імені геніального поета і є суто громадською добровільною справою. Проте заанонсована раніше цьогорічна акція, приурочена до 150–ліття перепоховання Шевченка, зазнала деяких змін, зокрема не вдалося провести повноцінної програми у Санкт–Петербурзі й Москві.

Проща до Тараса

До 150–річчя смерті та перепоховання великого Кобзаря стартувала акція «Проща до Тараса». Це похід–проща за історичним маршрутом перевезення тіла Тараса Шевченка з Петербурга до Канева. Похід, розпочатий 8 травня, завершиться у день перепоховання поета на Чернечій горі, 22 травня, символічним дійством — покладанням на могилу Шевченка вінка, що його паломники провезуть упродовж усього маршруту. Організатори — Рух добровольців «Простір свободи» і «Спілка звукорежисерів України» за підтримки посольства України в Росії та мерії Канева. У рамках проекту відбудуться концерти пам’яті Кобзаря та живі презентації концертної програми гурту «Сад» «Доле, де ти?!» на вірші Тараса Шевченка.

«УМ» зустрілася з координатором проекту — менеджером гурту «Сад» Вячеславом Ільїним.

ВІЙнули в тур

ВІЙнули в тур

У цьому році ветеранам і класикам української рок–сцени київській групі «Вій» виповнилося 20 років. Лідер команди Дмитро Добрий–Вечір і менеджер групи Сергій Литвинюк вирішили обмежити святкування круглої дати спеціальним концертом в одному відомому столичному клубі: задля цього підготували неординарну програму, складену з хітів різних років та нових пісень iз нового альбому 2010–го «Йшов я небом». Однак після появи на офіційному сайті анонсу «Вій — 20 років» групу розпочали атакувати численні прихильники з різних міст країни з проханням приїхати і виступити у них. У результаті ідея «клубного ювілею» розрослася до розмірів всеукраїнського концертного туру, який розтягнувся на кілька місяців. Про це та інше ми поспілкувалися з менеджером гурту Сергієм Литвинюком.

Мандри у «Світ»

Мандри у «Світ»

Фани гурту «Мандри» мають привід для святкувань — на початку квітня має нарешті вийти альбом «Світ», на який чекали добрих три роки. Протягом цього часу гурт презентував розкішне відео на титульну пісню «Світ» та ще кілька симпатичних синглів з однією–двома піснями з майбутньої платівки. Тобто контур нової програми вимальовувався поступово, зберігаючи певну інтригу щодо решти матеріалу. Вже тоді було зрозуміло, що альбом «Світ» як цілісне явище відкриває нам новий, хоч і добре впізнаваний, гурт: змужнілий, по–філософськи заглиблений у суть речей і водночас такий же безпосередньо–вишуканий і мелодійний. Затримку із записом альбому фронтмен «Мандрів» пояснює наступним чином: «Коли ми записали першу половину альбому, щось сталося з комп’ютером — полетів хард–диск, і його неможливо було відновити. Тож усе записували заново. Натомість почали народжуватися нові пісні».