Втамує спрагу... суп

Втамує спрагу... суп

Ледь підвищується на вулиці температура — і вже не виникає ні найменшого бажання довго стояти біля гарячої плити, чи їсти теплі супи та борщі. Тому дуже доречною вимальовується окрошка — такий собі холодний суп–салат, у якому витікання соку з овочів не недолік, а перевага. Ще стрімке підвищення ртутного стовпчика нагадує про бурячники–борщі і заморське гаспачо з кубиками льоду навіть не в тарілці, а в бокалі.

Дим вогнища як приправа

Нарешті! Весна порадувала по–справжньому теплими днями, попереду маячить аж чотири вихідні. Інакше як сприятливими умовами для виїзду на природу такий уже традиційний збіг обставин не назвеш. Свіже повітря, гарна компанія, м’ясо з вогню — ніщо не може зіпсувати настрій! За умови, якщо ви заздалегідь подбали про шашлики.

Родзинки до «нудьги зеленої»

Родзинки до «нудьги зеленої»

Не знаю, як у кого, у мене підхід до приготування салатів у робочі дні прагматичний: щоб цей акт займав якомога менше часу. Тому корисний салат із капусти у понеділок — це додавання до білокачанної капусти моркви і цибулі, у середу — консервованої кукурудзи і шинки, у п’ятницю — горошку. Ще два робочі дні — подібні варіації з пекінською капустою. Та зрозуміло, що такий «творчий» підхід нашвидкуруч не здатен вдовольнити гурманських бажань. Щоб створити справді оригінальні салати, треба заздалегідь подбати про особливе наповнення холодильника чи баночок для приправ.

ТРАДИЦІЇ

«Для всіх регіонів України традиційними для освячення на Великдень є паски, крашанки, ковбаси і м’ясо, — каже Олексій Доля, етнограф, заступник директора Національного музею народної архітектури і побуту України «Пирогів». — Ще — запечене порося з хроном, продуктом, що покращує травлення. Але що сторона, то й новина. Гуцули, наприклад, несли до церкви сирних коників. На Полтавщині моя бабуся завжди казала, що треба взяти посвятити сіль. Така традиція існувала і на Львівщині. Тільки на Полтавщині брали з собою до церкви пшоно».

Не злякайте паску

Не злякайте паску

Завтра Чистий четвер. Цього дня у прибраних господах умілі майстрині уже вдягають чистий одяг і замішують тісто, щоб пекти символ життєвої повноти та єдності християн — паску. У думках — лише добрі наміри. Щоб тісто не злякати, щоб воно гарно підійшло, — наказано принишкнути гамірним дітям.

Зелений — то весна

Зелений — то весна

Як би не чіплялися до березня морозні ночі і дошкульні холодні вітри — весна прийшла. І в Києві — хоч і не зовсім законно — бабусі уже з місяць продають черемшу, листя якої з часом із маленьких трубочок уже трансформувалося у повноцінний розмір. І обабіч доріг уже рясно зеленіє молода кропива. Якщо ви ще не використовували найсвіжішу цьогорічну зелень для приготування страв, назбирайте її самі у вихідні біля дачі чи купіть за п’ять гривень культурно вирощений у теплицях шпинат — і швидше на кухню.

Не до жиру

Не до жиру

Українська кухня переважно асоціюється з ковбасами, запеченим м’ясом і горами вареників у вершковому маслі зі сметаною. Насправді ж, наш народ дуже часто їсть різні пісні каші, борщі й круп’яні юшки, страви з риби, грибів та овочів, квашені огірки й капусту, хрін із буряковим квасом. Особливо актуальні страви без м’яса і жирів зараз, під час посту, для людей віруючих. Хоча й решті знати пісні рецепти не завадить: і для гаманця розрада, і для травної системи та печінки корисно.

Хелоуїн на столі

Хелоуїн на столі

Гарбуз на обідньому столі донедавна я майже не сприймала. Поки не спробувала просто запекти в духовці оранжеві кубики цього хеловінського овоча з кружальцями буряка, моркви та цибулі, брусочками селери та гілочками петрушки (корінь ще б більше наситив страву ароматом, але під рукою його не було). Запечений овочевий мікс зверху полила збитими в блендері оливками з додаванням такої ж олії. Смакота... Відтоді я просто кисну, коли хоча б раз на тиждень не їм гарбузової страви.

Вулкан з шоколаду і фантазій

Вулкан з шоколаду і фантазій

Чоловік на кухні — це круто. Мінімум метушні, ніяких істерик. Тільки впевненість і виваженість. Це не кухарка, яка взялася керувати державою. Це чоловік, який на своїй території за кілька годин може довершити справу до кінця. І так не лише один раз у рік — на Восьме березня. Удосконалюєш кулінарні здобутки, вигадуєш щось нове тільки тоді, коли практикуєш на кухні часто і з задоволенням.