Криза на болоті

Світова фінансова криза докотилася до Білорусі. Якщо раніше керівництво країни зберігало напозір спокій, то нині загрозу визнано на найвищому рівні — днями, виступаючи на засіданні уряду, президент Олександр Лукашенко заявив про потребу «зробити білоруську економіку вільною». «Настав час зробити те, чого ми так боялися», — сказав Лукашенко і роз­тлумачив, що йдеться про «лібералізацію економіки і загалом життя людей, дебюрократизацію всієї системи». До того ж зробити це уряд мусить із шаленою швидкістю — до 1 січня. Вочевидь криза настільки сильно притиснула Білорусь, що останній диктатор Європи (як називають Лукашенка) заговорив, наче переконаний ліберал: «Неправда, що вільна економіка і ринкові відносини в плані конкуренції, вивільнення можливостей людини — це погано». Водночас він підбадьорив урядовців — мовляв, «основні важелі в керуванні економікою ми не втратимо».

Два вектори Лукашенка

Два вектори Лукашенка

У понеділок, напередодні свого 56–го дня народження, білоруську столицю відвідав російський прем’єр–міністр Володимир Путін. Позаяк Путін і нині є головним політиком Росії, у Мінську чекали від цього візиту більшого. Аналітики мудрували, як хитнеться зовнішньополітичний вектор країни — у бік Заходу чи Росії. Але нічого з цього не сталося: після переговорів із президентом Лукашенком та прем’єром Сидорським так і залишилися відкритими питання ціни на газ у наступному році та виділення стабілізаційного кредиту для Білорусі. Тим часом боротьба Заходу та Росії за впливи на Білорусь триває: відразу після Путіна до Мінська прилетів міністр закордонних справ Фінляндії, він же — чинний голова ОБСЄ Олександр Стубб.

Приймуть, бо звикли

За тиждень до парламентських виборів президент Олександр Лукашенко , відповідаючи на запитання журналістів, сказав, що якщо Захід не визнає вибори, то «з ним буде розірвано всі контакти». Місія спостерігачів від ОБСЄ вибори таки не визнала відкритими й демократичними, і всі стали чекати, коли ж «бацька» почне рвати контакти із Заходом. Натомість 30 вересня відбулася зустріч Лукашенка з керівником місії спостерігачів від ОБСЄ, віце–президентом Парламентської асамблеї цієї організації Ан–Марі Лізен.

Невидима прозорість

Невидима прозорість

Озброївшись посвідкою довіреної особи одного з кандидатів у депутати, кореспондент «УМ» вирішив подивитися, як голосують білоруси і як потім їхні голоси підраховують члени дільничних виборчкомів. Вирішив стати спостерігачем на одному з «проблемних» округів, де в парламент балотувався як представник влади — начальник Білоруської військової академії Ігнатій Місурагін, так і опозиціний кандидат — екс–заступник голови Партії БНФ Алесь Міхалевич (вибори в Білорусі, нагадаємо, відбуваються за мажоритарним принципом).

Невидимі вибори

Невидимі вибори

Менш ніж за два тижні у Білорусі відбудуться парламентські вибори. Від того, чи проведе їх влада відкрито і демократично, залежить подальше покращення відносин Білорусі з Євросоюзом, яке почалося після звільнення режимом Лукашенка всіх політичних в’язнів. Поки що спостерігачі від ОБСЄ називають виборчий процес у Білорусі спокійним. Попри це, опозиція заявляє про порушення своїх прав і вказує на те, що влада готує фальсифікації. У лавах білоруських демократів навіть визрів конфлікт: частина з них закликає бойкотувати маріонеткові вибори, інші ж планують довести розпочату справу до кінця.

Нейтральна смуга

Сьогодні в білоруській столиці відбудеться футбольний матч молодіжних збірних Росії та Грузії. Спершу зустріч планували в Москві, але у світлі напруги між країнами УЄФА вирішила, що краще перенести матч на нейтральне поле.

Шайбу! Шайбу!

Шайбу! Шайбу!

Президент Олександр Лукашенко, відомий любитель цієї гри, вирішив остаточно задовольнити свої хокейні амбіції — Білорусь подала заявку на проведення в 2014 році чемпіонату світу з хокею. За право приймати в себе саміт світового хокею країна змагається з Чехією, Угорщиною, Латвією. Варто сказати, що досі подібні пропозиції Білоруської федерації хокею залишалися без відповіді, оскільки відомі льодові палаци країни не відповідають вимогам Міжнародної федерації хокею — трибуни розташовані не по всьому периметру льодової арени, а тільки з одного боку.

Сядемо на 11 років

З 1 вересня, згідно з указом президента Білорусі Олександра Лукашенка, школи країни повернулися до 11–річного терміну навчання. «Дванадцятирічку» скасовано. Декларована мета реформи — це заощадження бюджетних коштів. А заощадити білоруська влада хоче доволі суттєво — близько 70 млн. доларів. Олександр Лукашенко пообіцяв, що зекономлені кошти «буде використано з користю». «Гроші ми краще пустимо на стипендії та зарплати вчителям», — сказав він. Одначе про те, що внаслідок анулювання одного навчального року постраждають учителі, Лукашенко і словом не обмовився. Адже навіть за найскромнішими підрахунками перехід на «одинадцятирічку» потягне за собою звільнення 23,5 тисячі вчителів зі 135 тисяч, які працюють у білоруських школах.

Друга спроба

Друга спроба

Цієї суботи з в’язниці вийшов «головний політв’язень» країни Олександр Козулін. Указ про його помилування підписав напередодні президент Олександр Лукашенко. Тепер перед Козуліним складне завдання — повернутись у політичне життя Білорусі й спробувати утвердити за собою статус лідера опозиції, адже зовсім недавно соратники змістили його з посади керівнка Білоруської соціал–демократичної партії. Це сталося 4 серпня на позачерговому партз’їзді. Місце Козуліна зайняв його заступник Анатоль Левкович, хоча чимало соратників відкрито заявляли, що не вважають його лідером партії.

Брат–2

Брат–2

Після візиту до Москви президент Венесуели Уго Чавес залетів до Мінська, всього на кілька годин. За такий короткий час він устиг отримати з рук Олександра Лукашенка орден Дружби народів, наобіцяти збільшення участі Білорусі у розробці нафтогазових родовищ і ... поріднитися з білоруським президентом. «Брате Олександре, дякую, що ти завжди приймаєш нас із таким теплом!» — вигукнув розчулений Чавес, який давно є нев’їзним у цивілізовані країни.