Криза на болоті

05.11.2008

Світова фінансова криза докотилася до Білорусі. Якщо раніше керівництво країни зберігало напозір спокій, то нині загрозу визнано на найвищому рівні — днями, виступаючи на засіданні уряду, президент Олександр Лукашенко заявив про потребу «зробити білоруську економіку вільною». «Настав час зробити те, чого ми так боялися», — сказав Лукашенко і роз­тлумачив, що йдеться про «лібералізацію економіки і загалом життя людей, дебюрократизацію всієї системи». До того ж зробити це уряд мусить із шаленою швидкістю — до 1 січня. Вочевидь криза настільки сильно притиснула Білорусь, що останній диктатор Європи (як називають Лукашенка) заговорив, наче переконаний ліберал: «Неправда, що вільна економіка і ринкові відносини в плані конкуренції, вивільнення можливостей людини — це погано». Водночас він підбадьорив урядовців — мовляв, «основні важелі в керуванні економікою ми не втратимо».

Насамперед планується запропонувати до приватизації іноземними інвесторами виробничі підприємства Білорусі. Наприклад, на купівлю Мінського автомобільного заводу головним претендентом називають російського олігарха Олега Дерипаску. Втім тут чекають не лише на росіян, а й на західного інвестора. У середині листопада в Лондоні навіть відбудеться Білоруський інвестиційний форум — подібної презентації можливостей білоруської економіки в країнах ЄС не бувало. Делегацію очолить особисто прем’єр–міністр Сергій Сидорський. Які конкретно інвестиційні пропозиції готує уряд до Лондона, наразі не відомо, але вочевидь йтиметься про машинобудівні й нафтопереробні гіганти. До слова, європейські «капіталісти» вже купують деякі підприємства Білорусі. Так, минулого тижня власником бренду «Лідське пиво» стала фінська компанія «Олві», а бобруйський пивзавод нещодавно викупила відома «Хайнекен».

Аби іноземці не боялися вкладати гроші, уряд готує цілий комплекс заохочувальних заходів. Скажімо, Лукашенко доручив Національному банку розробити проект декрету, згідно з яким уряд гарантуватиме виплати з усіх банківських вкладів. Але голов­не: відтак покласти гроші в білоруські банки зможуть й іноземці. Причому вони не повинні будуть надавати податківцям інформацію про джерело отримання доходів, а правоохоронні органи зможуть дізнатися про розмір вкладу тільки у випадку порушення кримінальної справи стосовно вкладника. Словом, Білорусь стає трохи схожою на Швейцарію.

Тим часом для порятунку економіки країни Білорусь з дня на день має отримати перший транш стабілізаційного кредиту в розмірі мільярда доларів. Другий транш на таку ж суму Москва пообіцяла переказати напочатку наступного року. Крім того, уряд звернувся до МВФ із проханням про кредит у 2 млрд. доларів. Ці кошти називають, як і в Україні, «подушкою безпеки» для економіки Білорусі. Експертна комісія МВФ уже почала роботу в Мінську, і, за оцінками експертів, імовірність отримання кредиту дуже висока. Водночас зауважимо: якщо згаданий кредит надійде, то зовнішній борг Білорусі зросте до 23 млрд. доларів. Це означає, що кожен білорус, враховуючи пенсіонерів та немовлят, буде винен іноземному кредитору понад 2 тисячі доларів.

Чи зуміє насправді Лукашенко лібералізувати економіку і зробити її привабливою для інвестора — покаже час. Вочевидь, швидко не вдасться перетворити на інвестиційний рай те болото, в яке країна занурилася за останні 14 років. Але зрозуміло й інше: «найстабільніша економіка в Європі» виявилася не настільки стійкою і без інтеграції в міжнародну економіку, і без вливання закордонних грошових ресурсів довго прожити не зможе.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>