Чортова робота

Чортова робота

Непрохідні болота, безліч озер, буйні розливи річок — прикметна риса поліського краю. Поліщуки здавна були переконані, що цю природну стихію здолати дуже важко. А ще переказують легенду, що болото — це чортова робота: «Колись тут була чиста вода, Бог плив на воді човном і оглядав, де землю зробити. А за ним назирці чорт. От посіяв Бог землю: розступилася вода і висунулася суха земля з лісами, полями, сіножатями. А чорт запоганив чисту воду й обернув у болото». Тому місцеві люди й кажуть: де болото, там і чорт. А от виправляти витівки нечистого на Поліссі доводиться не ангелам небесним, а представникам більш приземленої професії — меліораторам.

Діти в школу не підуть?

Діти в школу не підуть?

Рік тому в цьому віддаленому поліському селі Рівненщини, розташованому поблизу кордону з Білоруссю, сталася пожежа, під час якої повністю згоріла дерев’яна частина старої школи. І хоча незначна її частина вціліла, та чимало дітлахів змушені були минулий навчальний рік провести в чотирьох непристосованих приміщеннях — нежилих сільських хатах, що взагалі не відповідали будь–яким санітарним нормам і були не придатні для навчання. Узимку температура в них досягала 5—7 градусів, учні сиділи на уроках у переповнених затхлих приміщеннях у пальтах, шапках і рукавицях, до того ж — навчалися у дві зміни.

Поет із Голибісів

Поет із Голибісів

Рости й навчатися в репресованій родині, відчути всю несправедливість комуно–більшовицького режиму довелося рівненському поету Степану Бабію, котрий у свої 70 років бере активну участь у громадсько–політичному житті краю. «Якби Україна була такою, як Америка, Англія, Франція, я писав би чисту поезію, — переконаний Степан Олександрович, — але коли точиться боротьба за існування української нації, за її елементарні права, навіть за рідну мову, вимагати від поета, щоб він відмовився від громадянської позиції, було б абсурдом».

Зелений патріарх

Зелений патріарх

Юзефинський (Юзефінський) дуб–патріарх росте неподалік від кордону з Білоруссю на околиці села Глинне Рокитненського району Рівненщини на території урочища «Юзефинська дача», що є пам’яткою природи. Для місцевих мешканців прадавній дуб, обхопити руками який можна лише вп’ятьох–шістьох (виміри засвідчили, що його обхват становить 7,90 метра, висота до 20 метрів), — святиня. Щоб якомога довше жив, його час від часу, як кажуть у Глинному, — «ремонтують»... Та, швидше, лікують, немов стару людину. І гордяться ним, як пам’яткою свого древлянського родоводу.

Кривава ніч у палаті №5

Надзвичайна подія сталася у Рівненській обласній психіатричній лікарні № 2, яка розташована в селі Орлівка Сарненського району. 39–річний пацієнт на ім’я Григорій посеред ночі відірвав від ліжка металеве бильце і вбив ним двох хворих, які були з ним у палаті, ще трьох — травмував. Двох травмованих госпіталізували в реанімацію, третього — у травматологію. Один із потерпілих невдовзі там помер.

За Кіріла — дипломатом

На розі вулиць Чорновола та Соборної у центрі Рівного чи не щодня можна побачити дивного чоловіка, який представляється як «священик Московського патріархату», зі скринькою для збору пожертв на будівництво церкви буцімто в селі Богдашів Здолбунівського району. Коли ж викладач Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету 83–річний Тихон Сніцаревич повертався опівдні з поліклініки додому, він не утримався від нагадування людині в чорній рясі про те, що його духовний наставник — предстоятель Російської церкви Кіріл — носить на руці годинник вартістю 35 тисяч євро.

Телефон у траві, зашморг на шиї

Телефон у траві, зашморг на шиї

Трагічна історія в селі Пустоіванне Радивилівського району розпочиналася банально — з сільської бійки. Як розповідає дідусь загиблого Олександра Чопика, наприкінці травня Сашка та його товариша побив неподалік місцевого розважального комплексу «Кока» якийсь чоловік. Хлопець три доби провів у лікарні, а його товариш і досі ходить з ушкодженою рукою. Саме після тієї бійки, як запевнив онук діда, він і знайшов у траві мобільний телефон. «Наприкінці минулого тижня дільничний інспектор міліції викликав Олександра, — повідомила в.о. начальника відділу зв’язків із громадськістю УМВС у Рівненській області Інна Березовська. — Підставою стала заява 23–річного Романа, жителя села Верба Дубенського району, в якого наприкінці травня відібрали мобільний телефон «Нокіа 6300». При перевірці стало відомо, що цим мобільним користується Олександр, мешканець села Пустоіванне».

Ідем козацьким поклонитися могилам...

Ідем козацьким поклонитися могилам...

Упродовж віків поле Берестецької битви, зокрема острів Журавлиха поблизу села Пляшева, де православний люд під хрестом складав знайдені козацькі черепи та кості, притягував до себе нащадків славних козаків. Це місце стали називати Козацькими Могилами. Історичні джерела свідчать про народні відвідини цих м­ісць, щоб віддати шану і вклонитися пам’яті героїчним предкам. Цвіт української нації — Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Леся Українка — були серед перших прочан на Козацьких Могилах.

По сто гривень — у паспортний стіл

Зранку працівники сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського міськ­відділу міліції, увійшовши в кабінет, були приголомшені побаченим: усі документи розкидані по підлозі. На місце події прибула слідчо–оперативна група, яка виявила, що зловмисник проник у службові кабінети паспортистів, розбивши вікно на другому поверсі приміщення. Зламавши сейф та не знайшовши нічого вартого уваги, він продовжував нишпорити у шафах. У пошуках грошей злодій залишив безлад, порозкидав документи.

Бурштиновим шляхом

Бурштиновим шляхом

У міській ратуші Гданська, у рамках ІІ Форуму міст «Бурштинового шляху», гданський міський голова Павел Адамович та міський голова Рівного Володимир Хомко підписали протокол про співпрацю у реалізації проектів «Бурштинового шляху». Сторони підтвердили готовність налагодження ділових зв’язків, пов’язаних із торгівлею необробленим бурштином, ювелірними прикрасами та декоративними виробами з бурштину між компаніями, що працюють в обох містах.