Скарги представників політичних партій та блоків змусили Рівненську обласну територіальну виборчу комісію зобов'язати посадових осіб утримуватися від політичної агітації. Втім таке «утримання» зовсім не задовольняє всіх політичних важковаговиків області. Одна з головних мішеней політичних скаржників — голова облдержадміністрації Василь Червоній, який очолює список Українського народного блоку Костенка—Плюща до обласної ради, — оголосив, що для проведення передвиборчої агітації іде у відпустку. За його словами, відпочинок триватиме з 3 до 27 березня. Червоній зауважив, що у цей період він як кандидат у депутати їздитиме районами Рівненщини та зустрічатиметься з виборцями. На час відпустки «губернатора» областю керуватиме його перший заступник Олег Ковальчук, який, до речі, у обласному списку УНБ є другим.

У даному випадку мається на увазі не Росія (хоча й вона опосередковано тут присутня), а Луганська облрада, яку депутати Луганської міської ради звикли, за древньою радянською традицією, вважати вищим за себе органом.

У цікаву ситуацію потрапив глава Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков. Його вже кілька місяців поспіль, мов грізна тінь батька Гамлета, переслідує народний депутат Василь Салигін. Спочатку «регіонал» звинуватив «нашоукраїнця» у підкупі виборців різдвяними цукерками для дітвори, потім лякав неминучою сваркою з мером. Трохи пізніше взявся переконувати громадськість у тому, що на березневих виборах його «синьо-біла» команда візьме дві третини в обласній раді і нарешті оголосить «помаранчевому» «губернатору» «імпічмент». А нещодавно, схоже, для більшої надійності пустив у хід і важку артилерію: звинуватив обласного голову у намірі... загасити в центрі Харкова Вічний вогонь та розпочати будівництво на святому місці навпроти двох соборів розважально-культурного центру.

Столиця України вдруге за два роки отримала право прийняти у себе фінал престижного європейського турніру. Нагадаємо, що рік тому БК «Київ» потрапив до квартету кращих команд Євроліги ФІБА, а його президент Олександр Волков домовився у європейській філії Міжнародної федерації баскетболу, аби «фінал чотирьох» відбувся в Україні. Але приблизно в той самий термін у столичному Палаці спорту проводили пісенний конкурс «Євробачення», й організатори обох заходів не зуміли дійти згоди. Баскетболісти відступили, оскільки «музиканти» зарезервували арену раніше.

Справжньому уболівальнику навіть така снігова весна, яка прийшла в Україну з початком березня, не стане на заваді, щоб піти на стадіон й побачити «живий» футбол. Тим більше з нашим рівнем телевізійних трансляцій. Адже, скажімо, центральний матч туру в Маріуполі показали так, що зробили безплідними всі дискусії навколо суперечливих моментів цього поєдинку.

Прикро, що історії про матерів-зозуль у нашій країні не рідкість і що дуже часто через байдужiсть i забудькуватiсть батьків гинуть діти. Двом братикам — п'ятирічному Сашку та трирічному Мишку — із Городні, що на Чернігівщині, теж не пощастило з батьками. Але принаймні їм вдалося дивом врятуватися. Сашко і Мишко на довгих три доби стали в'язнями власного будинку. Їхня мати, 25-річна Галина (назвемо її так), пішла до сестри в сусіднє село відзначати свято. За словами жінки, повернутися додому вона збиралася того ж дня, дітей же залишила на свого співмешканця (до речі, будинок належить йому). Чоловік же стверджує, що, в свою чергу, доручив доглянути за хлопчиками рідній сестрі. Як там усе було насправді, ніхто не знає, проте факт залишається фактом — діти майже чотири дні провели в зачиненій холодній хаті без світла, їжі й майже без води. Таке сьогоднi не те що пережити — уявити важко. Жахіття для дітлахів скінчилося, можна сказати, випадково — на будинок прийшов глянути потенційний покупець (співмешканець Галини збирався продати дім) і побачив у вікні двох заплаканих малюків. Кинувся до сусідів, разом викликали міліцію, «швидку». І дітей звільнили.