Груші й сливи — в екзилі

Груші й сливи — в екзилі

«Зелений» сезон овочів і фруктів у розпалі, отож наїдаймося на весь наступний рік наперед! Тим більше що експерти, незважаючи на несприятливі погодні умови навесні, зазначають: голодними не залишимося, наросте усякого вдосталь. Ще й не знатимемо потім, де дівати. Чи не найбільше пощастило цьогоріч із овочами. За даними Проекту аграрного маркетингу, 2006 рік стане рекордним за обсягом виробництва томатів, а ціни на них очікуються порівняно низькі. Як зазначають експерти, погодні умови цього року дуже сприяють червоненьким. Відтак це неминуче приведе до досить низьких цін у сезон масового збирання, впевнені фахівці. «Уже зараз ціни на томати в середньому на 10—20 відсотків нижчі, ніж у минулому році», — зазначає Андрій Ярмак, заступник директора, головний спеціаліст з ринкової інформації Проекту аграрного маркетингу. А попереду ще ж сезон консервування! До речі, Україна нині перебуває на 6-му місці в Європі за обсягами виробництва томатів, поділяючи його з Португалією. Так що доженемо і переженемо!

Випадковий гість на зміїному «весіллі»

Випадковий гість на зміїному «весіллі»

Добробут родин Іванових дідів-прадідів і власне його батька Дмитра багато в чому залежав від «овечого чинника». У передгір'ї Бескидів кам'яниста земля не плодила в достатку зерно і городину. Та й придатних для обробітку грунтів тут завше було обмаль. Виручала домашня живність, зокрема невибагливі в утриманні вівці: молоко і м'ясо рятували від голоду, перероблена на одяг шерсть зігрівала в люті морози. Вівчарство формувало й особливий спосіб полонинського життя. З кінця весни, коли вільні від лісових насаджень поляни вкривалися соковитим різнотрав'ям, і аж до Покрови безлюдні в іншу пору року схили оживали голосами чабанів, овечим меканням і застережливим гарчанням собак, котрі оберігали отари від нападу хижаків.

Пані «Моніка»

Пані «Моніка»

«Привіт, я Моніка». Так, сама того не усвідомлюючи, свого часу не раз представлялася при знайомстві Кортні Кокс. І в цьому, зрештою, немає нічого дивного, адже телесеріал «Друзі», в якому Кортні зіграла роль Моніки Геллер, не лише вивів актрису «в люди», тобто зробив її справжньою знаменитістю, а й протягом цілих десяти років становив значну частину її життя... А це, погодьтеся, не жарти.
«Друзі» — унікальне явище. Немає нічого дивного в тому, що серіал і його героїв (відповідно й акторів, які протягом усього цього часу втілювали їх на екрані) обожнюють американці — веселе компанійське «мило», від і до насичене дуже, дуже смішними, але суто американськими жартами. Однак, незважаючи на це, від «Друзів» у захваті й Європа, й Латинська Америка, і Росія і, звісно, Україна (до речі, саме зараз улюблений усіма серіал знову демонструє «Студія 1+1»). Коли десять років «співжиття» з улюбленими героями закінчилися, мільйони людей гірко ридали. Плакали й актори, і зовсім не через те, що останнім часом отримували за кожну серію «Друзів» по мільйону доларів кожен. Просто весела шістка так зжилася зі своїми героями, що жоден із них уже не мислив свого власного «я» без Чендлера, Джої, Рейчел, Моніки...
Однак усе хороше рано чи пізно закінчується, і треба якось жити далі. Вони живуть — знімаються в серіалах і повнометражних фільмах, постійно потрапляють у колонки світської хроніки й об'єктиви папараці. Та справжніми зірками «позадружнього» періоду, за великим рахунком, стали лише Дженніфер Аністон і Кортні Кокс. Ну ще, можливо, Метью Перрі... Але до дівчат йому далеко. Ще б пак, адже вийти заміж за Бреда Пітта йому точно не судилося. Щоправда, Кортні за нього теж не виходила, а однак досягла неабияких висот. І хай навіть вона ніколи не отримає «Оскара» (хоча загадувати наперед, звісно, не варто) — слави, грошей і любові прихильників на її долю вистачить сповна.

«Ми тут жили ще до часів потопу»

«Ми тут жили ще до часів потопу»

Спекотної суботи ліпшого місця для розмови творчих людей, ніж Дубовий гай, у Запоріжжі годі було шукати. Там і відбулася моя зустріч зі співавторами проекту «Українські святині» киянами Леонідом Гопанчуком та Іриною Олійник.

До осені — без сенсацiй

До осені — без сенсацiй

Українська економіка, вийшовши у травні з крутого піке, впевнено набирає темпiв. За попередніми оцінками, за підсумками семи місяців ВВП збільшився на 6 відсотків, а промисловість зросла на 4,8 відсотка. Ясна річ, це є результатом роботи попереднього «помаранчевого» уряду. Тепер потрібно не упустити можливостей, які відкрилися. Якщо справи і далі так підуть, то за результатами року буде виконано прогнозований у бюджеті-2006 показник зростання ВВП у 7 відсотків, навіть зважаючи на сезонне уповільнення в листопаді-грудні. Проте в країні почала розкручуватися так звана вторинна інфляція, викликана підвищенням тарифів на газ і електроенергію для населення. Отож потрібна філігранна робота уряду в співпраці з Нацбанком, щоб утримати здобутки.

Шифер у законі

В Україні невдовзі може зникнути шифер. Це станеться, якщо головну його складову, хризотиловий азбест, внесуть до «чорного списку» Роттердамської конвенції, що покликана обмежити міжнародну торгівлю небезпечними хімічними речовинами й пестицидами, учасником якої є Україна. У жовтні цього року в Женеві відбудеться чергова конференція країн-учасниць конвенції, де вони повинні визначитися зі своїм ставленням до хризотил-азбесту. Головними ініціаторами заборони цього матеріалу виступають Європейський союз, Чилі та Австралія. А в серпні «так» або «ні» йому повинен сказати український уряд.

Гуманітарний куратор Табачник. Що далі?

Гуманітарний куратор Табачник. Що далі?

Першим у післяреволюційному уряді гуманітарним віце-прем'єром став Микола Томенко. Він одразу відзначився кількома скандалами — наприклад, самовільно зініційованою зміною правил відбору на пісенний конкурс «Євробачення» та ідеєю об'єднання 5 державних кіностудій в одну структуру. На цій посаді «діджея» Томенка змінив спокійний і виважений В'ячеслав Кириленко, який одразу поставив перед собою чіткі завдання та способи їх вирішення. Нещодавно в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» В'ячеслав Кириленко зазначив, що під керівництвом Прем'єра-«регіонала» працювати не буде. Відтак після формування складу нового Кабінету Міністрів навпроти посади віце-прем'єр з гуманітарних та соціальних питань стоїть ім'я Дмитра Табачника, який уже обіймав її в попередньому уряді Януковича. Відтак перше запитання, яке виникає після призначення його гуманітарним віце-прем'єром сьогодні: як і наскільки зміниться культурна і соціальна політика держави з приходом на таку посаду людини «синьо-білих», а раніше кучмівських поглядів.

Поезія на все життя

Поезія на все життя

Біографія Романа Лубківського — це стислий часопис мистецького життя України кінця ХХ — початку ХХІ сторіччя. Обравши літературу за найбільшу та найважливішу для себе справу, він не зраджує цьому вибору ось уже кілька десятиліть поспіль, додаючи до монументального полотна зі слів та образів свої штрихи й відтінки. І хто знає, якого «кольору» й «смаку» була б сьогодні наша література, якби не соковите, стигле, яскраве і доречне слово Романа Мар'яновича.

Ну, здрастуй, Умо!

Ну, здрастуй, Умо!

Якщо вірити теорії про те, що всі жителі Землі знайомі один з одним максимум через 5 людей, то найближчим часом кавалер ордена мистецтва і літератури Ума Турман стане «трохи знайомішою» всім українцям. 14 серпня вона приступає до зйомок у другому фільмі київського американця Вадима Перельмана — трилері In Bloom.

Єдиний у трьох вимірах

Книжки про Гаррі Поттера читати і то страшно. Екранізація творів Джоан Ролінг нагадує нову дитячу класику жахливчиків — на домашньому екрані ще нічого, а в кінотеатрі — стра-а-ашно, аж жах! Але наступного літа на прихильників Гаррі чекає нове випробування — українська кінокомпанія «Тріумф» і канадська корпорація IMAX презентацію першого в Україні 3D-кінотеатру розпочнуть фільмом «Гаррі Поттер і Орден Фенікса». Це перший блокбастер, який випустять одночасно у звичайному форматі й у 3D. За інформацією Korrespondent.net, дві компанії оприлюднили плани побудувати до кінця 2008 року два 3D-кінотеатри, і перший збираються відкрити в Києві влітку наступного року.