Про війну в Афганістані нині або намагаються не згадувати — її, мовляв, без здорового глузду розв’язало застійне радянське керівництво. Або принагідно — до дат — випускають джина пам’яті з–під глиби десятиліть, що минули. У Костянтина Гуменюка з тією війною пов’язані особисті спогади — глибокі, тремтливі, пекучі. Сержанту–українцю Гуменюку доводилося і поранених товаришів із поля бою виносити, і сумнозвісний «вантаж 200» готувати до транспортування на батьківщину. Але про свої бойові подвиги Костянтин розповідає не часто. Навіть про те, що саме він став прототипом героя роману московського письменника Миколи Кікішева «Встань та йди», у Сімферопольському гарнізоні, де він нині несе військову службу, підозрюю, знають не всі. У цьому гарнізоні п’ятий рік Костянтин Гуменюк командує територіальним санітарно–епідеміологічним загоном. Дружина Наталя — начальник приймального відділення Сімферопольського базового шпиталю українських Військово–Морських сил. Подружжя Гуменюків 17 років носить погони, обоє — підполковники медичної служби, яка й поєднала їхні долі.

Три поверхи п’ятиповер­хового приміщення універмагу в Макіївці згоріли майже дотла. Як уже повідомляла «УМ», пожежа виникла тут зранку в середу і попри всі зусилля вогнебоців її змогли приборкати аж надвечір того дня. Суму збитків, які понесли підприємці–орендарі, ще необхідно з’ясувати, однак у тому, що ці збитки величезні, сумнівів не виникає ні в кого. Вогонь знищив та суттєво зіпсував величезну кількість різноманітних товарів, серед яких багато побутової техніки і навіть призова «іномарка». А щоб не було спокуси розжитися «трофеями», вночі приміщення охороняє понад сотню правоохоронців.

Така пропозиція, як пише газета «Коммєрсант», міститься в проекті поправок до закону «Про правовий статус іноземних громадян». Раніше знання російської мови було обов’язковою нормою для тих, хто претендував на громадянство РФ. Такі люди проходили співбесіду у федеральній міграційній службі. Невдовзі, вочевидь, екзамен із російської стане обов’язковим для тих, хто бажає отримати вид на тимчасове проживання, та для трудових мігрантів, які планують працювати в Росії більше року.

Позавчора ввечері російське інформаційне агентство «РІА Новості» з посиланням на джерело в правоохоронних органах Москви повідомило пікантну новину. Мовляв, співробітники УВС Східного адміністративного округу Москви затримали громадянина України з документами капітана Служби безпеки України, якого підозрюють у розпусних діях і спробі зґвалтування студентки в ліфті.

Європейський Союз запалив «зелене світло» входженню Швейцарії до Шенгенської зони, яка на цей час об’єднує 24 із 27 країн–членів ЄС, повідомляє агенція «Свіссінфо». Швейцарія стала першим членом Шенгену, який не входить до ЄС. Відповідне рішення було прийняте позавчора в Брюсселі на засіданні глав МВС країн ЄС.

У штаті Індіана — траур світового масштабу: у притулку для старих, що в містечку Шелбівілль, померла Една Паркер, згідно з Книгою рекордів Гіннесса, найстаріша жінка світу. Їй було 115 років і 220 днів. Цей титул, як нагадує агенція «Рейтер», колишня вчителька Една Паркер перебрала у серпні 2007 року, коли обірвалося життя на той час найстаршої мешканки планети, 114–річної японки Іоне Мінагави.

Учора Музей Укра­їнської Народної Респуб­ліки поповнився цікавими експонатами. Паризький колекціонер Серж Гетц подарував новому закладу свою колекцію книжок і документів про УНР. «Найцікавішою в колекції Гетца (мати якого, до речі, українка) є «Карта України з залізничними шляхами, копальнями заліза, солі і нафти», укладена 1919 року в Києві і надрукована у Відні, — розповідає завідувач відділу музеїв Українського інституту національної пам’яті, директор Музею УНР Олександр Кучерук. — Там указано кордони України й усі етнічні території, що залишилися поза кордонами. У Росії це Курщина, Кубань, Поволжя. Тепер зрозуміло, чому голод був на Поволжі, — ці землі були заселені українцями. Ця карта друкувалася під паризькі мирні переговори, де визначалися кордони Європи після І Світової війни». Подібна карта була надрукована і французькою мовою, вона також є в Музеї.

Відучора православні християни вступили у піст, який триватиме до 6 січня. Через це називають його Різдвяним, «сорокаденним» або Пилиповим, позаяк починається піст у день святого Пилипа.