Війна за вклади

Війна за вклади

Уже п’ять років вкладники луцького банку «Західінкомбанк», який працював під девізом «Банк твого міста» й обслуговував рахунки переважної більшості міських установ та організацій, а в 2008 році опинився на межі банкрутства, добиваються повернення своїх вкладів. Навіть Луцька міська рада потрапила в його пастку i торік ледве дочекалася повернення комунальних коштів, розміщених на його рахунках.

«Звинувачення екіпажу «зелених» у піратстві виглядає смішно»

«Звинувачення екіпажу «зелених» у піратстві виглядає смішно»

Не так давно познайомилася з цікавою людиною, почесним прикордонником України, генерал–лейтенантом у відставці Аркадієм Семеновичем Яворським. В Україні він — людина відома. Ще у 1992 році, полишивши високу посаду в Москві (заступник начальника відділу Департаменту міжнародних зв’язків штабу прикордонної служби Росії), він повернувся з родиною на Батьківщину, щоб розбудовувати прикордонну службу України.

Смерть на злеті

10 жовтня на світанку в Ковельському районі зазнав аварії легкомоторний літак Ан–2. Він злетів із колишнього колгоспного аеродрому, але за якийсь час носом упав у меліоративну канаву i вiд удару розвалився.

Стравінському в Устилузі не соромно

Стравінському в Устилузі не соромно

На цю подію з нетерпінням чекали не лише поціновувачі музики Ігоря Стравінського та мистецтвознавці. Для всіх волинян це стало справою честі. Бо саме тут, у прикордонному містечку Устилуг, у 1990 році було відкрито перший у світі музей композитора в родинній садибі Стравінського, збудованій iще у 1907 році за власним проектом композитора.

«Був націоналістом, ним і залишуся. Ніхто мене вже не виправить»

«Був націоналістом, ним і залишуся. Ніхто мене вже не виправить»

Восени 1947 року в поліському містечку Камінь–Каширський сталася подія, яка круто змінила долю багатьох хлопців і дівчат: над приміщенням педагогічного училища хтось вивісив жовто–блакитний стяг. Як багато людей встигли його побачити — невідомо, але переполоху в місті наробив він чимало.

Шкільний бунт

Шкільний бунт

Поліське село Осівці, про яке мало хто чув в Україні, умить стало відомим на всю державу. Ба, навіть уряд почув про нього. Завдяки батькам місцевих школяриків, які не пустили своїх дітей 1 вересня до аварійної школи.

Пільги є, пільг немає

Пільги є, пільг немає

Нещодавно в Луцьку урочисто відкрили сучасний європейський Центр надання адміністративних послуг, де під одним дахом зібралося безліч міських та обласних структур, які надаватимуть 196 адмінпослуг.

«Поріддя свинопасів вигідне всім поневолювачам»

«Поріддя свинопасів вигідне всім поневолювачам»

Олексій Колісник за освітою — психолог, кандидат психологічних наук, професор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (Луцьк). Він — уродженець славної Миргородщини, хоча вже багато років живе й працює на Волині.

«На третій раз вже назвали мамою»

«На третій раз вже назвали мамою»

... Їм часто дорікають, що беруть знедолених дітей у свої сім’ї заради грошей. Мовляв, мають стільки своїх, нащо їм зайвий клопіт? Коли чую подібні нарікання, пропоную назвати суму, за яку мій співрозмовник чи співрозмовниця готові взяти на свої плечі відповідальність не за свою дитину. І всі замовкають.

Не час сваритися

У неділю відбувся проанонсований неофіційний візит Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського на Волинь для участі у заходах до 70–річчя Волинської трагедії та вшанування пам’яті загиблих у міжетнічному українсько–польському конфлікті під час Другої світової війни. До Луцька позавчора прибуло й чимало польських громадян. Разом із місцевими католиками вони взяли участь у жалобній месі, що відбулася у головному католицькому храмі — костелі святих апостолів Петра і Павла. Поруч із католицькими священиками за упокій душ тисяч убитих у 1943— 1944 роках під час польсько–українського протистояння молилися також православні та греко–католицькі священики. По завершеннi поминальної служби Броніслав Коморовський звернувся до вірян та всіх присутніх iз промовою, головним лейтмотивом якої був заклик до примирення: «Минуле, навіть найбільш драматичне, не повинно розділяти. Чесно трактоване минуле має служити примиренню та співпраці Польщі й України, — наголосив він. — Жертвами злочинів і етнічних чисток стали десятки тисяч безвинних людей, серед них — жінки, діти і старі. Передусім поляки, але також і українці, а також ті, хто рятували від загрози сусідів і родичів. Немає виправдання цим злочинам. Братовбивча боротьба є завжди злом». Коморовський засудив крайній націоналізм і шовінізм, заявивши, що саме вони знищили польсько–українські взаємини у найбільш складний період ХХ століття. «У спільній молитві ми повинні пам’ятати також і тих українців, які у рамках колективної відповідальності за злочини, скоєні іншими, стали жертвами воєнного правила відплати з польських рук на всій території протистояння», — зауважив польський президент.