«Озерний вітер» від Покальчуків

«Озерний вітер» від Покальчуків

У родинному обійсті відомих в Україні братів Покальчуків — на жаль, уже покійного письменника Юрія Покальчука та його брата, соціального психолога Олега Покальчука — волинські волонтери взялися облаштовувати своєрідний культурний центр. Саме останній ще восени запропонував місцевим волонтерам використати батьківську хату та подвір’я, що лишилося в Луцьку, з користю для міста та бійців АТО.

«Важко бути психологом самому собі»

«Важко бути психологом самому собі»

Уперше з Василем Слапчуком ми говорили про війну, з якої йому пощастило повернутися, хоч і в інвалідному візку, на початку дев’яностих. Саме в ті роки побачили світ його перші збірки поезій «Як довго ця війна тривала» і «Німа зозуля». Афганські вірші Слапчука вражали, вони нікого не залишали байдужим.

І війни не треба

Юрій Федчук, боєць 2-ї штурмової роти 5-го Окремого батальйону Добровольчого українського корпусу, воюючи на сході, неодноразово дивився смерті в обличчя. А вона, виходить, підстерегла його на вулиці рідного Луцька, коли він приїхав у відпустку.

Солом’яна жінка

Солом’яна жінка

Навіть від споглядання дивовижних виробів із соломи, побачених у «Різдвяній майстерні», яка у січні працювала в Палаці культури Луцька, на серці теплішало. Ніби сонячне тепло, закумульоване в них, пульсувало з кожної житньої стеблинки й зігрівало довкола все і всіх. А від доторку до цих дідухів, лялечок, янголиків, павуків, мереживних квіток, ялинкових прикрас завмирала душа.

Не було б щастя...

Перевізники Луцька почали вимагати від влади підвищити вартість проїзду у міських «маршрутках» через стрибок курсу долара і підвищення ціни на бензин. Востаннє такі зміни були у травні 2014 року — тоді вартість проїзду зросла до 2,50 гривні (на кількох маршрутах до 3 грн.). Тепер перевізники нарікають, що працюють на збиток, і просять підвищити ціну проїзду як мінімум до 3,50 грн.

Луцьк і Волноваха

Міські голови Луцька та Волновахи планують у лютому підписати угоду про співпрацю міст. «Цим кроком ми покажемо приклад усім, що в теперішній ситуації держава повинна бути єдина», — пояснив цей крок мер Луцька Микола Романюк.

«Шкарпеток не треба, вони не стріляють!»

«Шкарпеток не треба, вони не стріляють!»

...Тут немає поділу на чоловічу та жіночу роботу. Кожен просто робить те, що може робити в дану хвилину, годину, день. Хтось ріже старі простирадла на довгі смужки, хтось плете маскувальну сітку. Комусь треба пояснити переселенцям, чому зараз не можуть допомогти з одягом, та ще й так, щоб людина зрозуміла й не образилася.

Бурштин: багатство чи біда?

Бурштин: багатство чи біда?

Ще кілька років тому мешканці заповідних куточків волинського Полісся, які завжди виживали завдяки дарам своїх лісів, навіть не підозрювали, яке екологічне лихо чекає на їхній край. Навіть у страшному сні не могли вони передбачити, що їх хтось не пускатиме до прадідівського лісу. Та ще й прикладами битимуть і погрожуватимуть.

Про що розкаже іграшка?

Про що розкаже іграшка?

Ті, кому довелося пожити в часи великого радянського дефіциту епохи Брежнєва та після, пам’ятають, як за щастя було добути до новорічного столу баночку-дві майонезу й зеленого горошку, палицю ковбаси (якщо «Московської» — то взагалі шик!), коробку цукерок, банку якої-небудь кави, мандарини і, звичайно, «Шампанське».

Життя як подвиг

Життя як подвиг

Минуло тридцять років від дня трагічної загибелі вчителя військової підготовки Іваничівської школи №2 Юрія Лелюкова, який ціною власного життя врятував 26 своїх учнів. Під час уроку він накрив собою гранату, яка виявилася не навчальною, а бойовою. Але ні тоді, в часи радянські, ані зараз цей героїчний вчинок учителя не пошанований належно...