Металеві паркани — зловісний символ української політики. Після загорожі під парламентом фігурантом гарячих новин став паркан біля Апеляційного суду Києва, де триває розгляд скарги Юлії Тимошенко на рішення Печерського районного суду. Вчора міліція знову виставила щільні шеренги навпроти входу до «апеляційного храму Феміди», а ворота замкнула на ланцюг. Адвокат лідерки БЮТ Микола Сірий був змушений долати обидві пере–шкоди: видерся на високу загорожу і стрибнув у натовп «беркутівців» в обладунку.

Директор Херсонського машинобудівного заводу Віктор Слободянюк упевнений: йому помстилися за організацію щоденних акцій протесту, які робітники його підприємства проводять у центрі міста. Однак міліція поки що порушила кримінальну справу за фактом нападу на директора за статтею «хуліганство».

В Україні щороку реєструють 17 тисяч нових випадків раку молочної залози — на сьогодні це найпоширеніша онкопатологія серед жінок. Але якщо в цивілізованих країнах світу хворі на рак цілком можуть розраховувати на підтримку держави у дорогому лікуванні, то в Україні онкохворі лишаються сам на сам зі своєю бідою. Киянка Антоніна Омельченко знає про це не з чуток: їй теж нещодавно поставили діагноз «рак молочної залози», один із найагресивніших його видів, що має HER 2–позитивний статус. Аби боротися за життя, Антоніні довелося продати квартиру в Києві. Адже необхідні ліки дуже дорогі: пацієнтка розповідає, що лише одна ампула препарату коштує 24 тисячі гривень. Пройти ж таких курсів треба 18. І це лише перший рік лікування…

Після серії нещасних випадків на уроках фізкультури, коли діти раптово помирали від навантаження, влада провела кілька гучних засідань, надавала школам і поліклінікам «по шапках», видала низку приписів, інструкцій, наказів. Було створено комісії, робочі групи, запроваджено обов’язковий медичний огляд для школярів. Утім кардинальних результатів це не дало, кажуть експерти. У деяких навчальних закладах учителі, побоюючись трагічних наслідків, настільки зменшують фізичне навантаження для дітей, що нівелюється сама ідея цих уроків. Адже легкі вправи, які фактично не потребують зусиль, не тренують м’язи та серцево–судинну систему, не виробляють витривалість, спритність, силу. Виходить, замість того, аби розв’язувати проблему зсередини, тобто працювати на зміцнення здоров’я дітей, її просто уникають, іще більше погіршуючи ситуацію. І лікарі, і педагоги (щоправда, здебільшого не в офіційних коментарях, а в приватних бесідах) погоджуються: для запобігання смертності школярів потрібні інші методи.

При стресових умовах бактерії можуть на якийсь час прикидатися мертвими, зводячи процеси життєдіяльності до мінімуму. Ймовірно, саме так їм вдалося сховатися від медиків під час безпрецедентної хвилі харчових отруєнь, яка цього року прокотилася Німеччиною.

Прочитав недавно в газетi «Комсомольская правда в Українє» розмову з генерал–лейтенантом юстицiї, колишнiм заступником Генпрокурора України Миколою Обiходом, який ще при Кучмi керував розслiдуванням справ Юлiї Тимошенко. Вразила цифра, яку вiн назвав: у 8000 томiв зiбрано матерiали так званої справи «Тимошенко—Лазаренко». Вiн особисто збирав докази i знає, хоч нинi не працює в Генпрокуратурi, що цi кримiнальнi справи лежать на полицях. Пан Обiход зазначив, що вiн, як iще багато юристiв, вважав i вважає, що Генпрокуратура закрила їх незаконно. А от Верховний Суд сам не припиняв цих справ, не перевiряв законностi, повнiстю проiгнорувавши необхiдну процедуру, i не приймав ухвалу про пiдтвердження законностi рiшення прокуратури.

Із творчiстю видатного українського письменника Олега Чорногуза я познайомився ще в 60–тi роки минулого столiття, коли той працював у журналi «Перець», друкуючи гострi й уїдливi фейлетони та дотепнi гуморески. Нинi Олег Чорногуз — помiтна й знакова постать в українськiй лiтературi, автор першого сатиричного роману у вiтчизняному письменствi «Аристократ iз Вапнярки» та майже пiвтора десятка сатиричних романiв i повiстей.

Із кореспонденції Оксани Климончук у газеті «Сіверщина» від 8 вересня 2011 року я довідався про новину. Цитую: «На 20–ту річницю Незалежності Україна дізналася про своїх нових «героїв» — пан Янукович нагородив званням Героя донецького земляка, колишнього народного депутата від ПР, поета Бориса Білаша «за особистий внесок у збагачення національної культурно–мистецької спадщини, багаторічну плідну діяльність».