Учорашнiй «рейд» журналiстiв «УМ» пiдтвердив: порiвняно з минулим новорiччям ялинкових базарiв у столицi вкрай мало. Рiч у тiм що цьогоріч, аби запобігти незаконній вирубці дерев, Державне агентство лісових ресурсів запровадило обов’язкове маркування ялинок. Люди нарікають: без відповідних маркувань міліція затримує автiвки з ялинками на під’їздах до столиці. Помітивши торговця на узбіччі, підходимо, начебто ми пересічні покупці. Пан Микола, який продає лiсових красунь, неохоче повідав, що реалізовувати продукцію дуже важко, бо «міліція може підійти і все закрити».

Демонстрація активної громадянської позиції і нестійких політичних переконань, участь у перманентних мітингах і пікетах — це елементи сучасного «вуличного театру» в Україні, насамперед у Києві. Акторів–лицедіїв замінили «мітингувальники–маріонетки». Стати учасником такої «вуличної постановки» може кожен охочий, хто прагне заробити кілька десятків гривень і прийде в призначене місце в потрібний час. Як набирають масовку для проплачених мітингів і як вони виглядають ізсередини — з’ясовували журналісти «УМ».

Щоб зустрітися «на каві» зі знайомим письменником, наприклад, у «Купідоні», як правило, потрібен інформаційний привід. Поет і автор поки єдиного роману «Кляса» Павло Вольвач цього року дав багато приводів. Так, у стамбульському видавництві DA вийшов турецькою мовою його роман «Кляса» (по–турецьки роман називається «Канкалар», що перекладається як «Братан»), це другий після Азербайджану «експортний напрямок» «Кляси». Сам Вольвач спробував себе в ролі перекладача — дебютував із перекладами віршів білоруського поета, лідера опозиції і кандидата в президенти на минулих виборах Володимира Некляєва. А ще — впорядкував збірку спогадів про Миколу Вінграновського, видав на–гора нову книжку власних поезій «Судинна пошта». Отже, в темний зимовий четвер у «Купідоні» Вольвач п’є сік і говорить про друзів–музикантів і азарт проломити обставини, чому турки змогли стати цивілізованими, а українці, як закляті — ніяк не витворять нормальну державу, про Шевченківську премію і про те, як журналіст ТСН розпитував його на вулиці про електрообігрівачі. Прикметно, що Вольвач не пліткує про колег–письменників, хоча, за моїми спостереженнями, «літературна робота» надзвичайно сприяє чоловічому корпоративному пліткуванню: він і надалі не любить літературні тусовки і клани ні в реалі, ні в Фейсбуці.

Обізнані люди кажуть, що прибутки від жіночого чемпіонату світу 2011 року, який пройшов у Німеччині, перевищили надхо­дження від чоловічого Євро–2008. Проте в Україні, де футбол — спорт номер один, про жіночий різновид цієї гри добре знають хіба в тих небагатьох містах, де є свої професіональні команди. Центром жіночого футболу в Україні став Чернігів. Саме тут базується найтитулованіший клуб країни — «Легенда». На базі цієї команди формується збірна України; вихованки «Легенди» успішно виступають за кордоном, переважно в Росії.

Одна з таких «легендарних» футболісток — Тетяна Чорна. Із Росією пов’язані останні десять років її кар’єри, і наступної весни Таня у складі підмосковної «Росіянки» вперше гратиме у чвертьфіналі Ліги європейських чемпіонів. Попри свою російську прописку, 30–річна уродженка Чернігова регулярно виступає за збірну України, за будь–якої нагоди поспішає до рідного міста, але водночас «легко та комфортно» почувається в Москві. Скориставшись зимовим антрактом, кореспондент «УМ» розшукав Тетяну Чорну на батьківщині. Вона залюбки розповіла про свої футбольні справи, і не тільки.

Минулого тижня «УМ» писала про земельні баталії у селі «Тетерівка» Жашківського району на Черкащині. Орендодавці–сільчани не бажають підписувати новий договір оренди своїх земельних ділянок із сільськогосподарським товариством «Тетерівка». Адже за хитрою схемою корпоративні права СТОВ спочатку викупив голова іншого господарства, а потім передав агрофірмі «Злагода» (структурний підрозділ фірми «Панда» депутата облради, Героя України Геннадія Бобова). «Злагода» з людьми вчинила не по–совісті — розраховувалася із затримками неякісним зерном. Тепер агрофірма намагається змусити селян підписати нові договори оренди: подає судові позови на незгодних пенсіонерів, вимагаючи у них компенсацію. Мовляв, межові знаки, якими вони позначили свою територію, завадили господарській діяльності. Люди кажуть: господар сіяти після збору урожаю основної культури не збирався, поле заросло бур’яном.

Нова сторінка протистояння — через майнові паї. Спілка пайовиків зажадала проведення інвентаризації, аби оцінити, що з техніки лишилося і в якому вона стані через 11 років. Про це люди повідомили й адміністрацію, і правоохоронні органи. Але проти пайовиків кинули більше десятка бойовиків, озброєних гумовими кийками та вогнепальною зброєю. Бандити не пустили людей на територію автопарку, застосовуючи увесь свій «арсенал». Жашківська міліція бойовиків затримала, але випустила уже до вечора, назвавши інцидент «з’ясуванням обставин». І це попри відео, яке підтверджує: зброя таки була, а гільзу, знайдену сільчанами на місці стрілянини, міліція не захотіла побачити.

Брітні Спірз збирається утретє вийти заміж. Днями колишня поп–прин–цеса заручилася зі своїм агентом Джейсоном Тревіком, з яким зустрічається більше двох років. Пропозицію стати його дружиною Тревік зробив коханій у день свого народження — 16 грудня йому виповнилося 40. Не дивно, що Брітні здивувалася, коли під час святкової вечері Джейсон раптом вийшов з–за столу, став на одне коліно й подарував їй каблучку з діамантом. Із відповіддю Бріт не вагалася, і вже наступного дня парочка бурхливо відсвяткувала заручини в Лас–Вегасі. Коли буде весілля, наразі не відомо.

Канібалізм під час телешоу — і не десь на островах Кука, а в Західній Європі, в Нідерландах! Двоє голландських телеведучих на очах глядачів накололи на виделки і з’їли по шматку м’яса один одного.