З американським «прононсом»

З понеділка у вагонах КП «Київський метрополітен» почали оголошувати назви станцій двома мовами — українською та англійською. Система двомовного оповіщення, що вводиться до чемпіонату Європи з футболу, поки що охопила не всі потяги, але, як зазначили «УМ» у прес–службі метрополiтену, до початку червня назви станцій та інші повідомлення будуть на 100% продубльовані англійською. До речі, версія «для іноземців» звучить трохи гучніше — аби гості могли і дочути, і зрозуміти.

Шахраї — однозначно

Не поталанило з керівниками мешканцям найменшого, восьмитисячного, міста кримського Південнобережжя. Не встигла, так би мовити, обрости мохом історія дворічної давнини з приводу скандального арешту тодішнього міського голови Андрія Харитонова, якому разом iз посадовцями міськради інкримінували незаконні дії стосовно землі дитячого протитуберкульозного санаторію імені Боброва (кілька місяців тому проти екс–мера порушили ще одну кримінальну справу. — Авт.), як його наступником Віктором Толстоногом теж впритул зайнялись служителі Феміди. Більше того, навіть встигли винести свій вердикт.

Обнадійливе шипіння надр

Обнадійливе шипіння надр

Україна таки приступила до розробки сланцевого газу: всупереч скепсису екологів, лобістів та екологів–лобістів із «газпромівським» акцентом. Учора міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький визначив компанії–переможці, які добуватимуть вуглеводні з Олеської (Львівщина та Івано–Франківщина) та Юзівської (Харківщина) ділянок. Реальнi результати робота може дати не раніше, ніж за 6—8 років, а собівартість тисячі кубометрів газу становитиме близько 300 доларів. Таким чином, наші запаси сланцевого газу можуть стати знаряддям тиску на незговірливий «Газпром» і таки виторгувати у нього знижку.

Огнем і... квачем

Огнем і... квачем

Урочистості за участю керівників області з нагоди 230–річчя земляка, генерал–фельдмаршала Івана Паскевича у Полтаві триватимуть цілий день. Спершу тут відкриють меморіальну дошку, потім — тематичну виставку художніх робіт початку ХІХ століття. А після обіду в технічному університеті відбудеться «іменна» наукова конференція та презентація «парадного» документального фільму. Попри те, що йдеться про найближчого військового сподвижника царя Миколи І , котрий «огнем і мечем» пройшов по містах і селах повсталої проти російського самодержавства Польщі, знищував гірські аули на Кавказі й був співучасником найжорстокішого придушення будь–якого вільнодумства на теренах імперії. То хто ж прагне сьогодні вогнем безпам’ятства випалити історичну пам’ять народів і квачем байдужості «заретушувати» реалії минувшини, роблячи з царського фаворита ледь не національного героя України?

Наш час настав!

Європейська футбольна асоціація за допомогою голосування обрала девізи для шістнадцяти збірних, які приїдуть в Україну та Польщу на Євро–2012. Слоган команди Олега Блохіна звучить так: «Українці, наш час настав!». Саме цю фразу буде розміщено на автобусі команди, повідомляє інформаційний центр «Україна–2012».

«Мій син Катю не вбивав»

«Мій син Катю не вбивав»

Катю Криворучко, студентку Дніпропетровського університету, майбутнього психолога, знайшли о сьомій ранку 18 грудня 2008 року сильно побитою поблизу будинку, де вона жила разом з мамою — інвалідом 1–ї групи. У книзі обліку пригод Індустріального райвідділу міліції міста запишуть про виявлення жінки у стані алкогольного сп’яніння зі струсом головного мозку. Версія міліції: йшла п’яна, впала... Про алкогольне сп’яніння напишуть і в історії хвороби у міській клінічній лікарні № 6, куди потерпілу спершу доставить бригада швидкої. Щоправда, характер тілесних ушкоджень засвідчував, що Катю, яка і в школі, і у виші характеризувалася позитивно, жорстоко побили. Того ранку її чекали на заняттях в університеті. То про яке сп’яніння йдеться? Пізніше медики офіційно напишуть: алкоголю у крові потерпілої виявилося нуль відсотків, а схожим на це міг бути запах ацетону, що характерно для хворих на цукровий діабет, на який страждала Катя.

Умова — зразкова мова

Умова — зразкова мова

Учора в Національному театрі імені Івана Франка урочисто закрили конкурс знавців української мови, започаткований дванадцять років тому закордонним меценатом Петром Яциком. Ідейний натхненник конкурсу, який раптово пішов із життя через рік, сьогодні був би щиро радий започаткованій справі, адже популярність його дітища зростає. Скажімо, останнім часом участь у конкурсі щороку бере не менше п’яти мільйонів школярів та студентів, а географія конкурсу розрослася вже до 30 країн світу. Тішить і те, що переможці приїздять за своїми преміями й подарунками з усіх куточків України. Цьогоріч були лауреати з Одещини та Миколаївщини, які в уяві багатьох постають російськомовними регіонами. До речі, на Миколаївщині в місті Баштанка мешкає вчителька Світлана Островна, учні якої щороку здобувають перемоги в конкурсі імені Петра Яцика. Пані Світлану та ще близько десяти педагогів також нагородили преміями і подарунками за те, що прививають любов до рідної мови своїм вихованцям.

Спрощено — незелено...

Донедавна вирубувати дерева, чагарники, зносити чи пересаджувати газони і квітники забудовники в Україні могли тільки за наявності спеціального дозволу (ордера). Цей документ, після рішення про землевідведення, видавали за рішенням виконкому місцевої ради з урахуванням акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Міністерства екології та природних ресурсів. В акті обстеження та в ордері містилася конкретна інформація про зелені насадження (порода, діаметр стовбура, кількість, ступінь пошкодження, адреса розташування). За кожне зрубане дерево забудовник мав сплатити компенсацію.

«Бомба» забродила

«Після Дніпропетровська терористи взялися за наше місто», — тривожно перемовлялися позавчора увечері мешканці Запоріжжя. Новина про вибух на зупинці громадського транспорту в районі проспекту Металургів поширилася блискавично. Але згодом правоохоронці та рятувальники спростували версію про теракт.