Усі свої заощадження 78–річна пенсіонерка з Тростянецького району поміняла на «нові» купюри. Заощаджень було чимало — тридцять три тисячі гривень. Натомість бабуся отримала ретельно нарізані шматки газет, які в колах шахраїв звуться «лялькою».
Видно, молоду невістку з перших шлюбних днів так незлюбили батьки її законного чоловіка, що ще не висохло чорнило в офіційних документах про одруження, як вони почали шукати «ліві» шляхи до розлучення. Допомогти їм «у скрутну хвилину» погодилася секретар рідної сільради в Рожнятівському районі, котра взялася так приховати факт реєстрації шлюбу, що й чорт зі свічкою не знайде.
«Середина літа — якраз дуже гарно клює карась, короп...», — мрійливо затягує мій чоловік Віктор, і я відразу вловлюю, до чого йдеться: намічається риболовля. Не скажу, що мені це не подобається: ще з дитинства захоплювалася казковою тишею над ще сонним ставком, «перезавантажувалася» там від утоми, відпочивала, мріяла. Чоловік на риболовлю дивиться інакше — для нього це азарт, захоплення, новий приплив адреналіну. Мене він бере туди, бо знає, що це спокійніше, що я неодмінно підготуюся, як слід: приготую наживку, організую перекус і зрештою потім правильно розпоряджуся уловом, якщо нам iз цим пощастить. Як у тому анекдоті, пам’ятаєте?
Киянин Сергій Павленко — рибалка зі стажем. Сімейний відпочинок на Десні — починаючи з ранньої весни і закінчуючи пізньою осінню — найкращий вид відпочинку і для нього, і для дружини Світлани, і для доньок Оленки та Ніки. Риболовля навіть допомогла у формування сімейних традицій цієї чудової родини. Друзі сімейства впевнені: на кожен день народження старшої доньки Оленки святковий стіл прикрашатиме фарширована щука, власноруч упіймана і приготовлена главою сімейства, а на кожен день народження молодшої донечки Ніки коронною стравою обов’язково буде сом. Секрети приготування фірмових рибних наїдків від Сергія Павленка такі.
Анатолія Дністрового — кандидата філософських наук, автора численних романів, серед яких «Пацики», «Дроздофіла над томом Канта» і «Тибет на восьмому поверсі», поета, есеїста і критика, — друзі по перу називають рибним гуру. Він уміє правильно визначити місця для рибалки, вловити правильний напрям вітру і приготувати рибку. Навіть його творче псевдо «Дністровий» — справжнє прізвище письменника Астаф’єв — промовляє саме за себе. «Рибальство — це хобі, внутрішній відпочинок і навіть одна з форм еко–віри, — переконаний письменник. — Серйозна риболовля на 3–4 дні — це як військовий похід, це святий ритуал, у якому жінкам нічого робити».
«Упродовж двох років ми із хвороб не вилазили, — каже мама трирічного Дениска. — Лікували болячку за болячкою, через це навіть дитсадок не змогли відвідувати. Наша дільнична педіатр лише руками розводила: що ж ви, мовляв, хочете, імунітет слабкий… А потім якось потрапили на прийом до літньої лікарки, яка підміняла нашу в період відпустки. Коли вона сказала, що в сина рахіт, я спочатку навіть образилася — здавалося, що мою дитину якоюсь неповноцінною обізвали. А коли таки здали аналізи, то виявилося, що в сина і справді порушений кальцієво–фосфатний обмін. Який це має стосунок до частих хвороб? Не повірите — цілком безпосередній».
Найпопулярнішим заходом міжнародного фестивалю «Слов’янський базар», який традиційно проходить у Вітебську, безперечно, є конкурс естрадної пісні. Позавчора ввечері було оголошено переможців цьогорічного, ХХІ, «Базару», серед яких опинилася й конкурсантка від України. Волинська співачка Галина Конах посіла друге місце із 192 балами, поступившись володареві гран–прі Бобанові Мойсовськи з Македонії сімома балами.
Мирослав Слабошпицький продовжує свою програму активного представлення українських короткометражних фільмів на міжнародних кінофорумах. Тепер у його презентаційному резюме з’явиться інформація про участь у конкурсі фестивалю в Локарно (нагадаємо, до цього були «Берлінале», де на «Золотого ведмедя» номінували його роботи «Діагноз» та «Глухота», а також із десяток інших фестивалів). Про це минулої середи офіційно повідомив оргкомітет швейцарського кінофоруму, що триватиме з 1 по 11 серпня: «Ядерні відходи» увійшли до конкурсу короткометражного кіно «Леопард майбутнього» (ця тварина — символ фестивалю) — Pardi di domani. Український фільм змагатиметься з 27 картинами і буде єдиним, відібраним на теренах СНД. Конкурс судитиме британський сценарист і режисер Марк Піплоу, серед найвідоміших сценаріїв якого — «Професія: репортер» Мікеладжело Антоніоні та «Останній імператор» Бернардо Бертолуччі. Як гостей на 65–му ювілейному фестивалі очікують Шарлотту Ремплінг, Алена Делона, Орнеллу Муті, Валерію Бруні Тадескі, Лео Каракса, Еріка Кантону, Кшиштофа Зануссі. Слабошпицький збирається в Локарно 8 серпня.
У понеділок парадом на кінофестивалі в Одесі командували режисери–чоловіки. На екрані, поза кадром, у прес–центрі — цього дня вони встигали тішити і дивувати скрізь.
Чоловіче дефіле талантів та ідей розпочали герої картини «Голлівудське сміття» (США), водії сміттєвоза, що обслуговують Голлівуд. Якось на сміттєзвалищі вони знаходять статуетку «Оскара», і ця знахідка не лише вносить суттєві корективи у розмірене життя багаторічних друзів, а й примушує скласти своєрідний тест на чесність, порядність, здатність цінувати те, що маєш, і адекватно сприймати дійсність. «Голлівудське сміття» перегукується з фільмом «Реальність», що відкривав фестиваль. Знову мрії, що беруть гору над реальним життям, і знову людина, яка не здатна опиратися спокусливим міражам, вони поглинають її волю, її честь, її самоідентифікацію. І якщо Лучано з «Реальності» приречено прощається зі своїм єством, то герой «Голлівудського сміття» не здатен приборкати у собі бажання помститися тому, хто виявився успішнішим, кмітливішим за нього: піднятий сміттєвозом раритетний «Порш» у кадрі виглядав ефектно і жалюгідно водночас... Одну з ролей у цій картині зіграв Майкл Медсон. Актор («Убити Білла», «Шалені пси»...) до Одеси приїхав разом із дружиною і не приховував свого задоволення від цієї поїздки. «У нас шість синів, це багато! — визнав Майкл. — Тому в Одесі я маю можливість виспатися і перезарядити батарейки». Один із продюсер «Голлівудського сміття» — Володимир Алєніков, автор дитячого кінохіта доби розвиненого соціалізму «Пригоди Петрова і Васєчкіна».
