Якими тільки ягодамифруктами не обдаровує нас літо! І ці корисні й смачні «частинки» літа ми можемо законсервувати. Розкласти в пузаті баночки класичне варення з яблук, слив чи груш уміє багато господинь. А ми спробуємо приготувати щось незвичайне.
Днями у магазині на овочевих полицях погляд зупинився на розкішній броколі. І миттю захотілось супу з цією капустою і салату.
В один день, 30 липня, у Києві відбулися одразу три передвиборчі з’їзди: Партії регіонів, Об’єднаної опозиції і КПУ. Опозиція позавчора по–скромному зібралася на вулиці — перед будинком офісу «Батьківщини» на Турівській, комуністи — у своєму офісі на Ванди Василевської. Масштабно і з помпою відзначила ввечері свій виборчий старт Партія регіонів — 14–й з’їзд відбувся у Міжнародному виставковому центрі.
Після затвердження партійних списків виявилася низка депутатів, яких рідні партії не взяли під крило виборчого списку. Суспільство так і не дізналося моделі і причин входження або відмови потрапити до прохідної частини списків кандидатів. Опозиціонери Олесь Доній, Тарас Стецьків, Юрій Кармазін, Сергій Міщенко та «регіонал» Вадим Колесніченко коментують причини свого становища і діляться перспективами на майбутнє.
День 30 липня для об’єднаної опозиції «Батьківщина» обіцяв стати знаковим. Не тільки через проведення передвиборчого з’їзду — цю подію неможливо оминути відповідно до чинного законодавства. Проте, щоб організувати своє зібрання, опозиціонерам довелося продемонструвати майстерність справжнього шахового гросмейстера. Та й оприлюднений на з’їзді опозиційний список кандидатів у народні депутати по багатомандатному округу, персони яких і до того, немов через мікроскоп, вивчалися громадськістю, миттєво став предметом публічного обговорення та дискусій.
Джеймсу Холмсу, який 20 липня відкрив стрілянину на прем’єрному перегляді останнього фільму про Бетмена в кінотеатрі міста Аврора, висунуто обвинувачення за 142 пунктами. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, «Джокеру з Колорадо», зокрема, інкримінують навмисне вбивство, замах на вбивство та виготовлення вибухового пристрою.
1 серпня 1944 року почалося Варшавське повстання, учасники якого сподівалися на допомогу радянських військ, що вже наблизилися до польської столиці. Те, що сталося потім, відтворює на сторінках книги «Європа. Історія» англійський дослідник Норман Дейвіс: «Сталін не визнавав незалежних військ і не мав наміру допомогти Польщі відвоювати свободу... Совєти зненацька зупинилися на самій околиці міста. Сталася мерзенна зрада. Московське радіо, що закликало Варшаву повстати, тепер назвало керівників повстання «зграєю злочинців». Німці послали до Варшави дві панцерні дивізії, і гарнізон мав час, щоб отримати величезні підкріплення... Польську армію генерала Берлінга, яка воювала під радянською командою, знято з фронту за невиконання наказів і спробу допомогти повстанцям, самого генерала позбавили військового звання. Спробам західних держав допомогти Варшаві через повітря з Італії перешкоджало небажання совєтів надавати аеродроми та заправляти літаки. Німці обстрілювали повстанців з гармат, посипали кулями з кулеметів, висаджували в повітря динамітом вулицю за вулицею, будинок за будинком, одну каналізаційну трубу за іншою на одному березі Вісли, а тим часом на другому березі радянські солдати засмагали... Попри жертовну смерть 250 000 жителів міста, Варшава й далі залишалась під ярмом... Руйнування тривало три місяці, а тим часом Радянська армія разом із комітетом польських маріонеток у своєму обозі байдуже приглядалась до цього з протилежного берега. Радянська армія вступила у безлюдні, мовчазні, припорошені снігом варшавські руїни тільки 17 січня 1945 р.»
У Гарвардському університеті вийшла книжка «Тиранія ринку», що змусила замислитися американський політикум. Бо відомий економіст Джоель Вальдфоґель піддав сумніву основи вільного підприємництва і самого способу життя, сформульовані у класичній праці Мільтона Фрідмана «Капіталізм і свобода» (в українському перекладі з’явилася 2010–го). Щойно опубліковано й український переклад резонансної книжки Дж.Вальдфоґеля (К.: Темпора).
До якого жанру віднести книжку Романа Кофмана «100 ненужных советов молодым дирижерам» (К.: Laurus), якого читача вона зацікавить? Не назвеш навчальним посібником, хоча диригенти–початківці знайдуть чимало корисних порад; це й не роман, хоч є тут інтрига, пристрасті та принаймні три персонажі: молодий диригент, маестро й оркестр. Автор охоплює широке поле людських стосунків, торкається багатьох здобутків культури, науки, загалом — творчості. Відтак, текст із задоволенням проковтнуть ті, хто отримує насолоду від інтелектуальних ігор розуму, й ті, для кого homo ludens (людина, що грає) є об’єктом професійного вивчення.
