У Флориді арештували жінку, яка керувала автомобілем топлес і відмовилася зупинитися на вимогу поліції. Щоправда, наздогнали екстремалку не одразу. Власне, навіть і не наздогнали зовсім, а виявили вже постфактум.

— Тобі сподобалися Гаваї?

— Ні. Я думав, усі будуть ходити у спідницях із пальмового листя і з шкаралупою кокоса на голові. А я там один був такий.

Схоже, цьогорічний купальний сезон у Києві вже можна оголошувати закритим. Київська міська санітарно–епідеміологічна служба вже порівняла ситуацію в київських водоймах, зокрема у Дніпрі, з тією, яка була влітку 2010 року. Нагадаємо, тоді вони стали справжньою пасткою для відпочивальників — аномальна спека створила сприятливі умови для поширення хвороб, збудниками яких є бактерії та мікроорганізми (в тому числі і холери).

Цьогоріч уже теж офіційно заборонено купання на всіх пляжах столиці. Однак, на відміну від літа–2010, Дніпро (на якому розташовано найбільше київських пляжів), окрім рекордних температур, потерпає і від людських діянь. Науковці констатують, що «широкополий» забруднюється органікою, яка і живить бактерії.

Столична міліція назвала найбільш небезпечні райони Києва. Прес–служба МВС навела статистику щодо кількості злочинів, скоєних у столиці за перше півріччя цього року. Найбільше їх скоїли у Шевченківському районі столиці — 2 873. З них — 19 розбійних нападів та 1 740 крадіжок. Друге місце у сумній статистиці посів Оболонський район (загальна кількість злочинів — 2 319). Саме на Оболоні сталося найбільше кримінальних пригод, у яких люди отримали тяжкі тілесні ушкодження — 13. На третьому місці — Дніпровський район. Обговорити на форумі Києва http://forumok.kiev.ua

Як повідомляє прес–служба КМДА, уже 24 серпня скандальне приміщення на Хмельницького, 7, зведене, за недавнім переконанням голови Попова, так, що є небезпечним для станції метро «Театральна», запрацює як музей міста. «Після восьмирічного призупинення експозиційної діяльності, у рік тридцятиріччя від дня заснування, Музей історії міста Києва запропонує відвідувачам цікаву експозицію. Історія міста, з якою ознайомить музей, розкривається через розповідь про життя киян — видатних, відомих і невідомих, — починаючи з часів Київської Русі і до сьогодення», — звітує КМДА.

Про цю «вибухонебезпечну» хірургічну історію зі щасливим кінцем у серпні 1986–го першою розповіла союзна «Комсомолка». Їй, як і московським «Литературной газете» та «Огоньку», з благословення Кремля перед початком горбачовської перебудови для контрольованого «випускання пари» дозволялося значно більше, ніж решті ЗМІ.

Власне, успішно здійснена підполковником медичної служби Юрієм Воробйовим операція, яка в будь–який момент могла поставити фатальну крапку в житті всіх її учасників, тягнула на світову сенсацію. Випадок, справді, був унікальний для планетарної медицини: з тіла радянського воїна Віталія Грабовенка вдалося «вийняти» гранату кумулятивної дії (довжина — 11 см, діаметр — 3 см), яка перебувала на бойовому взводі. Та форс–мажор у Душанбинському військовому шпиталі прикордонних військ був пов’язаний iз надто чутливою для тодішньої глобальної політики темою — тривалим радянським вторгненням в Афганістан. Тому про цей подвиг військових медиків згадували недовго.