Це сталося в Могилі. Тобто в Києво-Могилянці. Народ ледве не розтовк величезну актову залу № 217. Найбільше дісталося телевізійникам — а не розставляйте своїх камер на проходах! Якби я сама не пішла на цю зустріч, то й досі думала б, що приїзд Винничука до Києва — одна з неодмінних легенд. Можливо, вигадана самим Юрієм. Чомусь цей письменник асоціюється з львівським Форумом видавців (там Винничук поширює чи не весь наклад своїх перевиданих «Легенд Львова»), з газетою «Пост-поступ» і заангажованим журналістом, галицьким лицарем Юзьом Обсерватором ( хе-хе, хто не знає, то це той самий Винничук). Ну, може, ще з селищем Винники біля Львова, де творить нові слова о полку Ігоревім і щоденники Роксолянії пан містифікатор і де раніше народилася не менш загадкова людина Захер-Мазох. Але вже десять років Винничук не з'являється в літературному Києві. Хіба що незримо, в рецензіях. Тому презентація щойно виданої «Пірамідою» його «Мальви Ланди», роману-лауреата останнього Форуму видавців у Львові, стала справжнім щастям для книголюбів.