«Україні не вистачає веселощів. У нас усі живуть політикою. Я вже два роки не дивлюся телевізора. Замість того, щоб сидіти на дивані перед екраном, з дружиною їжджу по балкансько–циганських фестивалях. Вирішив, чому б і нам не організувати подібного свята. От і придумав Балканський фестиваль, на який запросив найкращих представників джипсі–панку», — каже на прес–конференції Любомир Васильєв, організатор першого Київського міжнародного балканського фестивалю. За прогнозами, Balkanfest можна вважати вдалим річним підсумком фестивального руху в Україні. Ця дводенна забава відбудеться четвертого і п’ятого грудня у Палаці спорту.

Київський гурт «Топоркестра» не записав жодного альбому, не зняв жодного професійного кліпу, їхні пісні не крутять по радіо. Для них це попсово. Важливіше, щоб твої мелодії наспівували в переходах, у ресторанах, впізнавали на фестивалях, щоб музика була жива, під яку бомжі плачуть, інтелігенція «розморожується», а молодь «ковбаситься». Такого явища в Україні ще не було. 15 шалено диких, професійних музикантів і танцівниць «Топоркестри» за вечір будь–який клуб чи вулицю перетворять на суцільний балкансько–циганський балаган, в якому народжується нова, за їхніми словами, досі не відома естетика. В якійсь мірі це можна порівняти з «Гоголь Борделло», вперемішку з весільно–похоронними награваннями Кустуріци і Бреговича. Єдина різниця між ними — «Топоркестра» не така відома. Поки що.

Із лідером гурту зустрічаюся напередодні Балканського фестивалю. «Топоркестра» — єдиний вітчизняний колектив, який вибрали організатори, щоб презентувати цей захід. «В інтернеті є наше відео, але це ніщо порівнянно з тим, що ми творимо на сцені. Ми б ніколи не пробилися на Балканський фестиваль, якби організатори не побачили нас вживу в «44», — дзвінко сміється чорнявий Сергій Топор, якого називають молдавським циганом.

Київська галерея сучасного мистецтва «А–Хаус» за допомогою зв’язків із Національним художнім музеєм ім. Лю Хайсу в Шанхаї представила зріз китайського сучасного мистецтва, яке вже кілька років поспіль тримає першість на світових арт–ринках. На днях у столичну галерею «Лавра» доставили 81 картину з арт–проекту Play ink ink play («Пекінська опера в сучасному китайському живописі»). Ця виставка за сприяння МЗС Китаю упродовж 20 років мандрує різними країнами світу. Спершу в арт–проект входили роботи винятково відомих майстрів старої школи, але за кілька останніх років колекція поповнилася малярськими описами сюжетів опери молодих митців.

Щоб не прогоріти з квитками і не зірвати заходу, як це було на «Свіржі» і «ПроРоці» цього літа, організатори фестивалю Global East вирішили готуватися ґрунтовно і заздалегідь. Global East — це один із найновіших і найдорожчих рок–фестивалів в Україні. 1–2 серпня цього року «свято важкої музики» стартувало на київському стадіоні «Чайка». У 2010 році 3–4 вересня організатори спечуть другий роковий млинець. Програма дійства ще до кінця не відома, однак квитки на фест активно продають за чималу суму як на любителів хеві–метал — від 300 до 350 грн. Дмитро Хлевінський, директор Global East знає секрет фестивального успіху: дати доторкнутися меломанам до хедлайнера і впродовж року регулярно нагадувати, що Global East відбудеться і на країну чекає «повний відрив голови».

Буквально по годинах команда найкращого кліпмейкера СНД Алана Бадоєва розписала зйомки музичного фільму «Мадемуазель Живаго», в основу якого буде покладено новий альбом відомої франко–бельгійської співачки Лари Фабіан. Режисер задумав створити унікальний проект, де б 11 кліпів на пісні Фабіан пов’язувалися між собою і в результаті мав би вийти повноцінний музичний фільм на кшталт того, що робили «Бітлз» у «Повній історії» чи «Пінк Флойд» у «Стіні». Другого листопада французька шансоньє Лара Фабіан мала прилетіти у Київ, зустрітися з журналістами, а наступного дня уже в костюмі жінки років Другої світової війни красувалася б перед камерами у Львові. Дзвінок менеджера співачки перекреслив усі плани. Лара Фабіан, почувши про карантин в Україні, перенесла зйомки на квітень. «У неї напружений гастрольний графік. Ми не можемо допустити, щоб Лара захворіла», — повідомили представники Фабіан.

Із 5 по 8 листопада в експоцентрі «Спортивний» відбудеться ХІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок «Медвін: Книжковий світ — 2009». Едвін Задорожний, директор виставкової компанії «Медвін», каже, що до виставки готувалися цілий рік. За планами, вона мала бути однією з найкращих в історії книжкового ярмарку. «З ініціативи видавництв ми розробили велику розважальну, мистецько–культурну програму. План подій розробили до дрібниць, і тут за день до відкриття почалися раптові зміни не на нашу користь. Усі заходи, які мали привабити відвідувачів, змушені відмінити через епідеміологічну ситуацію. Від 30 жовтня 2009 року вийшов Указ Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху пандемічного грипу в Україні». Ми могли цього указу не виконувати, але видавництва запанікували і відмінили всі зустрічі», — пояснив Задорожний.

У суботу PinchukArtCentre поділив чотири поверхи між «старими», добре відомими художниками та молодими і зеленими, яким ще немає 35 років. Проект, представлений на виставці, почався рік тому, коли PinchukArtCentre оголосив про першу приватну премію у сфері сучасного мистецтва. Із 1300 заявок 200 відразу забракували, а відібрали тільки 20 номінантів. Як нагадав на пресконференції куратор виставки Олександр Соловйов, головним критерієм відбору була визначена «індивідуальність роботи автора і наявність потенціалу для подальшого розвитку». «Ми не очікували такого великого припливу. Це показало, що молоді художники знайшли свою хвилю. Вони дуже відрізняються від своїх попередників. Молодих митців цікавить політичне життя, буденні рефлексії. Немає роздумів над буттям і сенсом життя, які ми спостерігали наприкінці 80х», — пояснив «УМ» Соловйов.

З 28 жовтня по 7 листопада в Українському домі проходить виставка–ярмарок сучасних художніх витворів «Арт–Київ», на якій представлено 13 спецпроектів, 14 галерей і твори з 10 приватних колекцій. Організатори називають цей «Арт–Київ» четвертим за рахунком. Зважаючи, що Український дім уже четвертий рік поспіль дає прихисток сучасним художникам, з думкою організаторів можна погодитися. Та, відвідавши виставку–ярмарок, засумніваєшся, чи є так насправді. Неозброєним оком видно кілька чітко виражених розбіжностей, які підкреслюють не вдосконалення задуманого чотири роки тому ярмарку contemporary art, а впровадження нової, зробленої за європейськими стандартами, виставки.

Шум ззовні викликає асоціації зі штурмом ворожої, бо неприступної фортеці: у кінотеатрі «Київ» показують фільми конкурсної програми короткометражок та студентських робіт, а глядач ломиться наче на показ розрекламованих фестивальних фільмів. «Якщо ти звідси вийдеш, то сюди вже не зайдеш. Я тобі обіцяю — на твоє місце знайдеться бажаючий сісти», — контролер на виході попереджає хлопця, якому припекло поговорити по телефону за дверима. Шум ззовні звучить як підтримка попередження.

«Молодість» із кожним роком не перестає оновлюватися. На 39–й фестиваль організатори придумали ще одну позаконкурсну програму, яка обіцяє бути однією з ключових фестивальних подій. Ідеться про проект «Заробітчани у кіно», розроблений Благодійним фондом «Нові традиції». Сергій Бондарчук, президент організації, розуміючи проблеми трудових мігрантів, запропонував «Молодості» виділити фільми на цю тематику в окрему програму.