Діаграми Вороного

Діаграми Вороного

Георгій Вороний у науковому світі відомий як вчений виняткових математичних здібностей, який за своє коротке життя встиг започаткувати кілька нових наукових напрямів: аналітичної теорії чисел, алгебраїчної теорії чисел, геометрії чисел. Феноменом є той факт, що побудовані Вороним математичні об’єкти виявилися дуже зручним інструментом для дослідників найрізноманітніших галузей знань. Ось фрагмент із статті 1998 року австрійських учених-математиків Аїчхолзера та Ауренгаммера: «Близько двадцяти років тому діаграми Вороного було введено у теоретичну комп’ютерну науку. З того часу діаграми Вороного стали вживати повсюдно у проектах, пов’язаних із геометричними алгоритмами, так що дехто датує народження обчислювальної геометрії саме з цього моменту. Справді, значний процент статей з обчислювальної геометричної літератури прямо чи опосередковано пов’язаний із діаграмами Вороного та зв’язаними з ними структурами, вони потрібні і в більш практично орієнтованих галузях, таких як комп’ютерна графіка, геометричне моделювання, конструювання роботів, розпізнавання образів та географічні інформаційні системи. Цей перелік можна продовжувати і далі: кристалографія, фізика, астрономія, астрофізика, електроніка, радіаційна фізика, хімія, хімічна інженерія, офтальмологія, мікробіологія, проблеми штучного інтелекту. Інтернетівський сайт «діаграми Вороного» має більш як кількасот веб-сторінок».

Біотерапія проти раку

Біотерапія проти раку

На сьогодні захворюваність на рак в Україні становить 315 випадків на 100 тисяч населення, смертність — 200 чоловік на кожні 100 тисяч. 35 відсотків тих, хто захворів на рак, — це люди працездатного віку. Кожну годину в Україні реєструється 20 нових випадків раку і 12 людей щогодини помирають від цієї хвороби. Загалом у державі на обліку стоїть понад 700 тисяч онкохворих. Кожен 4–й чоловік і кожна 6–та жінка ризикують захворіти на рак.

Тайм-менеджмент. Час пішов

Тайм-менеджмент. Час пішов

Є такий вислів: «Час — гроші». «Так, ще до недавнього минулого можна було вважати, що це аксіома, яка не підлягає сумніву і дуже добре відома кожній людині. Однак ХХІ століття змінило пріоритети, поставивши під сумнів цю істину. Сьогодні ми вважаємо, що час уже не гроші — він значно дорожчий. Час, на відміну від грошей, не можна накопичити, а тим більше — використовувати двічі», — каже доцент кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президенті, кандидат психологічних наук Наталя Алюшина. Наталя Олександрівна є фахівцем у проведенні тренінгів із таймменеджменту або управління часом. «УМ» звернулася до неї з проханням розповісти про принципи правильного планування і використання часу.

«Мені важливо знайти правду»

«Мені важливо знайти правду»

За різноманітністю наукових відкриттів Володимир Вернадський є яскравою постаттю в когорті інших видатних учених, які вивчали закони і загадки Землі. Молекулярні кристалічні структури, планетарні геохімічні оболонки, історія мінералів і геосфер, рух хімічних елементів Землі, геологічна роль «живої речовини» в історії планети, вчення про біосферу — це далеко не повний перелік наукових ідей ученого–мислителя.
Вернадський був не лише геологом. Він займався кристалографією і біологією, вивченням грунтів, природних вод, метеоритів, радіоактивних елементів. Він не просто цікавився всім на світі, але багато що досліджував, осмислював, відкривав.
Ще на початку ХХ століття Вернадський стверджував, що починається незвичайне піднесення науки, яке матиме дуже важливі наслідки для всього людства. Він був першим серед учених, хто передрік настання сучасного науково–технічного перевороту. А задовго до Другої світової війни вчений попереджав про можливість використання атомної енергії у воєнних цілях і писав про величезну відповідальність учених перед суспільством. Він застерігав людство від небезпеки самознищення. Звичайно, з деякими ідеями Вернадського сьогодні можна посперечатися. Але варто пам’ятати, що з часу його смерті у 1945 році вже опубліковано у сім–вісім разів більше наукових праць, ніж за всю історію науки до 1945 року.

Вакцину знайдуть у... капусті

Вакцину знайдуть у... капусті

У світі створено кавове дерево, яке не містить кофеїну, генетично модифікована цибуля, від якої немає сліз, генетично модифіковані ялинки, які світяться в темряві. Зараз вчені працюють над тим, щоб створити абсолютно чорну троянду чи тюльпан. Все це досягнення молекулярної біології і генетичної інженерії. В Україні цим напрямком займаються науковці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. «УМ» звернулася до заступника директора Інституту, академіка НАН України Ярослава Блюма з питанням, чому в нашій дер­жаві генетично модифіковані продукти досі залишаються де–факто забороненими.

Фізика + лірика

Фізика + лірика

Hещодавно в Технічному ліцеї Національного технічного університету України «КПІ» відбулося Свято інтелектуальної еліти 2006-2007 року. Масовий захід, який зібрав кілька сотень учнів Технічного ліцею НТУУ «КПІ», організували самі діти — вони працювали і на сцені ведучими, і в радіорубці, і забезпечили культурну програму. За понад дві години цього інтелектуального свята так і не вдалося відчути хоч трiшки закулісної «постановки». Звісно, без учительських рук усе це не обійшлося, але відчувалося, що вчителі свідомо залишилися стояти в тіні. Тому що це було не їхнє свято — це було свято їхніх учнів. Ліцеїстів нагороджували в номінаціях «Працьовитість», «Допитливість», «Переможець», «Лідер», «Відкриття року», «Творча особистість року», «Активіст року», «Учень року», «Гордість ліцею». Втім учні не так раділи своїм нагородам, як оголошенню переможців у номінації «Вчитель року». Своїх кращих учителів 2006-2007 року ліцеїсти зустрічали... зливою оплесків.

Бджоли замiсть пiгулок

Бджоли замiсть пiгулок

На сьогодні у світі немає жодної галузі медицини, в якій би не застосовувалися продукти бджільництва. Це і кардіологія, і психіатрія, і гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія, онкологія, а також педіатрія, геріатрія, гематологія, стоматологія, отоларингологія, лікувальна косметика. Також продукти бджільництва широко використовують в екстремальних умовах: у космосі, в умовах тривалих надводних і особливо підводних плавань, геологічних розвідках, спортивних тренуваннях.
У 20—30 роках ХХ сторіччя з'явилася ціла низка наукових праць, у яких вчені вперше у світі почали здійснювати дослідження з визначення різноманітних властивостей біологічно активних продуктів бджільництва, зокрема і їхньої терапевтичної ефективності при багатьох захворюваннях людини. Після Другої світової війни було вдосконалено технологію продуктів бджільництва, їхні властивості почали вивчати на більш високому рівні, і з'явилися лікувальні форми для застосування у медичній практиці. Так поступово апітерапія, тобто лікування продуктами бджільництва («apis» у перекладі з латинської — «бджола»), почала формуватися як окремий науковий напрям. Але оскільки водночас інтенсивно вдосконалювалася технологія виробництва лікувальних засобів на основі хімічного синтезу, а фармацевтичний ринок заповнили синтетичні лікувальні засоби, це призвело до часткового забуття біологічно активних продуктів бджільництва. Проте сьогодні пацієнти дедалі частіше звертаються до фахівців-апітерапевтів. Унікальність апітерапії як наукового і медичного напряму полягає в тому, що вона є водночас і потужним засобом профілактики захворювань, і має в своєму арсеналі засоби для лікування найрізноманітніших хвороб.

Український аспірант зазвичай ходить «самопасом»

Український аспірант зазвичай ходить «самопасом»

Нещодавно в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся міжнародний семінар «Впровадження принципів третього циклу (PhD програми) Європейського простору вищої освіти в Україні». Цей науковий захід був присвячений ознайомленню науково-педагогічних працівників НаУКМА і вищих посадовців у галузі освіти і науки України з ідеологією та практикою організації докторантських студій (PhD programs) в університетах Франції, Великобританії, Іспанії та Польщі. Західні професори спільно з українськими говорили про європейські тенденції у сфері докторантських студій, про впровадження Болонських принципів у європейських університетах, про університетську автономію, університетські права та відповідальність, зокрема, й відповідальність і права у сфері підготовки молодих науковців-дослідників. Також обговорювалося питання про джерела і шляхи фінансування докторантських студій. Професори НаУКМА і західні експерти говорили однією мовою — англійською, але дискурсивний розрив, що його цей семінар і покликаний був подолати, таки відчувався під час дискусій. Адже ще дуже-дуже багато різного у підготовці кандидатів (докторів) наук в Україні та країнах Західної Європи. Від термінологічних (тобто хто такий кандидат наук) до ідеологічних (тобто чим відрізняється «паперовий» науковець — особа з науковим ступенем — від справжнього дослідника). Щоб трохи глибше зрозуміти суть цих проблем і бар'єрів, «УМ» звернулася до координатора темпусівського проекту «Тренінг із впровадження третього циклу європейського простору вищої освіти (ЕНЕА) в Україні» (в контексті якого і відбувся цей семінар), віце-президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» з науково-навчальних студій, доктора філологічних наук, професора Володимира Моренця.

«Нєбоскрьоби», «нєбоскрьоби» — це все Києва оздоби

«Нєбоскрьоби», «нєбоскрьоби» — це все Києва оздоби

У березні Президент Віктор Ющенко підписав Указ «Про заходи щодо впорядкування забудови території та збереження історико-культурних територій і об'єктів у місті Києві». Цей документ заборонив висотне будівництво в історичній частині Києва. Згідно з указом Президента, Київська міськдержадміністрація повинна вжити заходів щодо заборони будівництва в історичному центрі міста Києва житлових та громадських будинків підвищеної поверховості, а також розробити та затвердити схему розташування таких будинків i споруд поза межами історичного центру міста. Водночас Президент Віктор Ющенко зобов'язав Генеральну прокуратуру України здійснити перевірку законності забудови історичного центру Києва, зокрема при наданні земельних ділянок для будівництва. А Кабінет Міністрів повинен впорядкувати механізм забудови міст, що віднесені в установленому порядку до історичних місць України.

ФУНДАМЕНТальна церква

ФУНДАМЕНТальна церква

Так уже ментально склалося, що на наших теренах щось вважається цінним, якщо воно велике за формою, має яскраві кольори і щедро оздоблене найрізноманітнішими деталями. Звісно, про смаки не сперечаються, тому ініціювати подібну дискусію ми й не будемо. Скажемо лише, що схильність до прекрасного у східнослов'янському його розумінні «пробралася» в усі сфери вітчизняного життя — політику, економіку, культуру і навіть релігію. І добре всім відома Десятинна церква — це саме той приклад, на якому вже багато років намагаються довести, що золото — це неодмінно те, що яскраво блищить. Не вдаючись у дуже далеку історію, згадаємо події останніх семи років. Так, 2000 року вийшло розпорядження Президента Леоніда Кучми «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві». Проти цього відразу ж рішуче виступили фахівці-археологи, архітектори і взагалі українська громадськість. І вже 11 квітня 2000 року Урядовий комітет соціального та гуманітарного розвитку з огляду на численні протести зняв iз розгляду це питання. А в 2004 році вийшло нове розпорядження Леоніда Кучми «Про музеєфікацію залишків церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві», яким він відмінив власне попереднє рішення про відбудову Десятинної церкви. Здавалося б, усе заспокоїлося. Проте згодом знову залунали заклики на місці зруйнованої татаро-монголами Десятинної церкви звести нову, свіжу, яскраву споруду. Саме про неприпустимість таких псевдоісторичних експериментів і говорили фахівці під час «круглого столу» на тему «Десятинна церква: підсумки і перспективи», організованого Центром соціогуманітарних досліджень ім. В'ячеслава Липинського та Українським товариством охорони пам'яток історії та культури.