«Поставили «галочку», що привітали...»

«Поставили «галочку», що привітали...»

Учора цивілізований світ відзначав міжнародний День захисту дітей. В Україні про це символічне свято, що стало вже традиційним, теж згадали. Зокрема, в столиці пройшла низка урочистих заходів: різноманітні виставки, зустрічі дітлахів із «сильними світу цього», благодійні акції. Так, вчора відбувся телемарафон, присвячений Дню захисту дітей, виставка робіт «Світ дитячої мрії», в Українському домі стартувала благодійна експозиція «Діти малюють Європу». Завтра у Палаці «Україна» пройде святкове дійство «Країна дитячої мрії». Як повідомили «УМ» у прес-службі Київської міської адміністрації, із 3-го до 5 червня на Хрещатику та майдані Незалежності, а також біля кінотеатру «Лейпціг» проходитимуть загальноміські заходи, присвячені Дню захисту дітей — це культурно-мистецькі акції «Чарівна мить дитинства» та «Світ очима дитини».

Тиждень до приходу тоталітаризму

17 жовтня в країні пройде референдум щодо змін до Конституції, які, за неприхованим задумом Олександра Лукашенка, дозволять йому втретє балотуватися у президенти. Референдум для економії коштів об'єднано в часі з виборами до парламенту.

Батьківщина гола і верхи на зубрі

Пристрасть мінських містобудівників до елементів київського вуличного декору очевидна — кияни, котрі побували в білоруській столиці, мали можливість розчулитися: ледь з'явившись на Майдані, скляні «теплиці»-піраміди постали на двох центральних площах Мінська — Незалежності і Жовтневій, а в центральних скверах, де не візьмися, вишикувалися бронзові скульптури. Правда, за словами колишнього головного архітектора Мінська пана Чадовича, «вони нікого не означають».

Як «Корній Чуковський» образив «Тараканище»

Нещодавно у Гродненському обласному суді завершилися слухання у справі голови Республіканського страйккому підприємців, члена координаційної комісії Європейської коаліції «Свабодная Бєларусь», підприємця Валерія Левоневського та його заступника в страйковому комітеті Олександра Васильєва, яким інкримінували образу честі та гідності президента Білорусі. Вирок суду — два роки позбавлення волі.

Тотальна зачистка

Тотальна зачистка

Призначений на 16 вересня «день ікс», якого не без закономірних побоювань очікувала білоруська опозиція, завдав страшного удару по сподіваннях та надіях наївного «демократичного» виборця, який повірив у те, що нинішні парламентські вибори в Білорусі хоча б віддалено нагадуватимуть виборчі кампанії на зорі 1990-х. Тоді, в період перебудовчої ейфорії, ймовірність перемоги на виборах того чи іншого кандидата дійсно залежала більшою мірою від його вміння «правильно говорити з народом». А тепер влада ретельно відстежила й виставила з «бігової доріжки» всіх конкурентiв, кому в попередні підготовчі місяці дійсно вдалося знайти з народом спільну мову.

Замаринований у СІЗО КДБ

Замаринований у СІЗО КДБ

Минуло вже більш як чотири місяці з дня арешту знаного білоруського політика Михайла Маринича. Він і досі перебуває в СІЗО КДБ — сумновідомій мінській «американці», яка у 30-х роках була останнім прихистком цілої низки репресованої творчої інтелігенції. Маринич, у минулому компетентний державний чиновник високого рангу, а потім посол Республіки Білорусь у кількох балтійських державах, в останні роки «неприємно вразив» президента Олександра Лукашенка послідовним перетворенням на принципового опозиціонера.

Сапеги “взув” вогонь

Сапеги “взув” вогонь

Білоруських замків, яких збереглося лише близько двох десятків, днями могло поменшати. Останні дні літа ознаменувалися трагедією в Биховському замку — пам'ятці архітектури XVI—XVIII сторіч, що є унікальним зразком фортифікаційного мистецтва. В часи середньовіччя Бихов — нині маленький райцентр — вважався одним із найукріпленіших і важкодоступних міст Великого Князівства. Зводити його починав гетьман Ходкевич, а завершували будівництво нові власники — імениті князі Сапеги, рід яких дав білорусам Великого канцлера Лева Сапегу, автора Статуту Великого Князівства Литовського. У замку дуже багата історія — він витримував тривалі облоги ворогів, але в боротьбі з вогнем не вистояв. Полум'я повністю “з'їло” дах замку, його горішні перекриття, частково постраждали приміщення другого поверху.

Спілкування заради...

Спілкування заради...

Прикметно насамперед те, що в Білорусі як на рівні мас-медіа, так і на рівні обивательському — проект створення Єдиного економічного простору не викликав аж ніякого резонансу. Мої колеги-журналісти щиро дивуються, спостерігаючи за тим, як в Україні киплять пристрасті стосовно ЄЕП. Складається враження, що білоруські еліти настільки байдужі до всього, пов'язаного з ЄЕП саме тому, що для країни це об'єднання не має ніякого емоційного забарвлення, крім підкреслено ідеологічного.

Депортовані за «Часом» не стежать

Депортовані за «Часом» не стежать

Черговою сенсацією на тлі зростаючої в Білорусі політичної напруги стала несподівана депортація з країни журналіста «першого ешелону» — автора і заступника головного редактора газети «Час» Михайла Подоляка. Громадянин України, котрий багато років тому переїхав у Білорусь, оголошений персоною, статті і репортажі якої становлять загрозу національній безпеці.

Голодом — проти Лукашенкових хитрощів

Голодом — проти Лукашенкових хитрощів

Голодування як крайня форма протесту практикується у політичному житті Білорусі з 1995 року. Тоді опозиційна фракція депутатів Верховної Ради 12-го скликання на чолі з присутнім ще на той час у політиці лідером Білоруського Народного Фронту Зеноном Позняком хотіла змусити президента Олександра Лукашенка відмовитися від ідеї змінювати Конституцію та державну символіку на стару, радянську. Відтоді у країні постійно голодують «через політику» — то підприємці, то таксисти і робітники, то політв'язні. Минулого тижня безстрокове голодування оголосили депутати фракції «Республіка».