Сміх та й годі

31.03.2007
Сміх та й годі

Одесити без гумору не можуть! (Фото Укрінформ.)

      Завтра Одеса перетвориться на грандіозний цирковий майданчик — так місто відзначатиме черговий День сміху. На Дерибасівській знову зберуться тисячі людей з розмальованими щоками та перуками із фольги, з браслетами, які світяться у темряві, та перснями, які поливають перехожих водою. Кілька років тому мене перестріли навіть дівчата з величезною рибальською сіткою замість шалика (мабуть, русалки), тітонька, з ніг до голови замотана у бинти (єгипетська мумія?) і дядько... з обідком від унітаза на шиї (туалетне каченя?).

      Поцяцьковані аборигени тішитимуться з того, що мають офіційний дозвіл дуріти до самої ночі, тож витанцьовуватимуть босоніж біля Дюка та горлатимуть «Єсть город...» під вікнами коханої тещі. Іноземці, які вперше потрапили на першоквітневе свято по-одеськи, витріщатимуться на дійство й знімкуватимуть «дурнів» на пам'ять. Якщо хочете приєднатися до цього веселого гурту, приїжджайте завтра до Південної Пальміри — місця вистачить для всіх. Але не запізнюйтесь — найцікавіше почнеться вже о дванадцятій дня.

      За словами заступника Одеського міського голови Тетяни Фідірко, першого квітня святкові заходи пройдуть на трьох найвідоміших міських майданчиках. Головну сцену розгорнуть поблизу Одеського театру опери й балету — на Театральній площі. Від 12:00 до 16:00 там триватиме гумористичне шоу «Лусни, але тримай фасон». Перед глядачами покривляються хлопці з комік-трупи «Маски», розсиплять жарти учасники Комеді-клабу, виступлять ансамблі «ООН» і «Дюк Тайф» тощо. О 18:00 тут розпочнеться гала-концерт за підтримки Міністерства культури і туризму України, який триватиме до 21:00.

      На Приморському бульварі о 12:00 почнеться чотиригодинна програма «Посмішки Одеси». А на Грецькій площі у той самий час комік-група «Карнавал» покаже, що таке «Чисто одеські атракціони».

      О 16:00 на Соборній площі почнеться карнавальна хода, яка рухатиметься за традиційним маршрутом: через Дерибасівську,  Рішельєвську до Куликового поля. Дві тисячі учасників ходи, одягнуті казковими персонажами і міфічними героями, поведуть за собою багатотисячний натовп роззяв.

      О 17:00 на Куликовому полі почнеться гала-концерт. Перед народом виступлять «Кролики», брати Пономаренки, Єфим Шифрин, Клара Новикова, група «Авіатор», Вєрка Сердючка тощо. На концерті вперше пролунає гімн одеської Гуморини, який починається словами «У це місто закохана весна, у весни іменини...» Організатори Гуморини запевняють, що глядачам буде комфортно слухати улюблених артистів — біля сцени встановлять три тисячі місць та два великі екрани.

      Після феєрверку (22:00) почнеться молодіжна дискотека за участі груп «ВВ», «Не ангели», яка триватиме до 23:00.

      Для того щоб усі бажаючі повеселитись могли без традиційної святкової тисняви дістатися до Морвокзалу, Дерибасівської чи морського берега, першого квітня на одеських вулицях додатково курсуватимуть 28 вагонів трамваїв, 22 тролейбуси та 105 автобусів. Про це «УМ» повідомили в управлінні транспортного комплексу Одеси. А щоб гості, які загулялися допізна, змогли без особливих проблем роз'їхатися по домівках, громадський транспорт працюватиме до першої години ночі. До слова, гостям Одеси краще встигнути на останню маршрутку чи трамвай — розцінки, які називають для приїжджих тамтешні таксисти, можуть здатися чималими навіть столичному мешканцеві. Користуючись тим, що пасажир не орієнтується в місті, водії можуть «катати» гостя міста по колу, аби здерти з нього побільше грошей. Тому раджу дізнатися про кілометраж поїздки заздалегідь і торгуватися з таксистами.

 

 

      В Австрії та Німеччині цей день вважався нещасливим, а тому намагалися не працювати, не починати нових справ, не випускати худобу зі стійла. У давнину вірили, що людині, народженій 1 квітня, нещаститиме протягом усього життя, та з часом стали вважати, що саме таким найчастіше всміхається фортуна.

* * *

      У Франції звичай першоквітневих жартів називається «квітнева риба». Іноді походження цього свята пов'язують із часами Карла ІХ, який 1564 року видав указ, за яким Новий рік переносився з 1 квітня на 1 січня. Оскiльки нововведення завжди зустрічають супротив традиціоналістів, то наступного року чимало підданих короля на знак протесту відправили своїм друзям новорічні подарунки й поздоровлення, чим і викликали сміх противникiв нового звичаю.

* * *

      Один із найграндіозніших розiграшів, про який довго згадували всі газети й журнали, трапився в Лондоні в 1860 році, коли декілька сотень людей отримали віддруковане в типографії запрошення прибути «на щорічну урочисту церемонію вмивання білих левів, що відбудеться в Тауері об 11-ій годині ранку 1 квітня». У призначений час натовп людей штурмував ворота Тауера.

* * *

      На початку минулого століття одна з міських газет 1 квітня надрукувала повідомлення, що завалилася дзвіниця Андріївської церкви, засипавши весь узвіз цеглою. Журналісти розраховували, що кияни добре знають, що при Андріївській церкві дзвіниці немає, адже вона будувалася як храм палацовий, а не парафіяльний. Але цілий натовп довірливих киян кинувся повитріщатися на «місце катастрофи», серед них і міський голова з членами міської управи. Скандал ледве вдалося зам'яти, проте анекдот про цей вдалий першоквітневий жарт гуляє серед киян до сьогодні.

  • Одеса Жванецького

    Колись Михайло Жванецький писав: «Письменників в Одесі багато, тому що нічого не потрібно вигадувати. Щоб написати оповідання, треба відкривати вікно — і записувати». Скориставшись цією порадою, відкривши вікно в одеському дворику тепер, швидше, станеш хуліганом, ніж письменником. Змінився час — змінились люди... Що сталося з Одесою? Чому сьогодні вона зовсім не схожа на те «досить гарне місто на нашому Півдні та чиїйсь Півночі», про яке писав і пише Михайло Михайлович? «Одеса тут більше не живе», — як завжди влучно підмітив сатирик. Так, одесити, про яких він писав, роз’їхалися по світу. Але залишилися вулиці, будинки та навіть установи, де бували персонажі Жванецького, де виріс і загострив перо він сам. >>

  • Гумор як робота

    Ідея зробити першоквітневе інтерв’ю з Анатолієм Литвиновим, найкращим читцем гумору в 70—90–ті роки (хто не пам’ятає його хіт «Як ми з кумом вареники варили» і взагалі весь кумівський цикл Павла Глазового), була майже концептуальною: так набив оскомину сучасний гумор із жартами нижче пояса. Але втілити цю ідею в життя виявилося не так просто. Анатолій Васильович, якому зараз 73 роки, переніс інсульт і з дому не виходить. «Що ви вигадуєте? Навіщо вам моє інтерв’ю, я вже в минулому, питайте тих, хто крутиться по телевізору». І все ж, відірвавшись від спільного з онуком перегляду мультиків, Анатолій Васильович поспілкувався з журналістом «УМ» по телефону: згадав часи Глазового і Шарварка, розповів, як починаючи з 1 квітня 10 днів підряд з переаншлагами в палаці «Україна» проходив фестиваль гумору «Вишневі усмішки», як міністр культури СРСР Демичев захистив їх перед українським Мінкультом. «А ви не знаєте, чого учора не було Ані Безулик?» — раптом перескочив з однієї теми на іншу артист. «Кажуть, ніби закінчився контракт із телеканалом», — відповідаю. «Отак скоро усе закінчиться, — невдоволено буркоче Литвинов. — Я газет не читаю, дивлюсь новини по телевізору, «Велику політику». Я не дуже люблю цього Савіка Шустера, а програма Ані Безулик мені сподобалась, і я здивувався, коли вона не вийшла, подумав, що це вже «пєрвиє звоночкі».

    Насправді, крім розмови, це ще й був невеликий концерт для одного слухача — Анатолій Литвинов по пам’яті розповів кілька довжелезних гуморесок Павла Глазового і більше того — фрагменти виступів болгарською і сербською мовами. Так дивно було чути цей знайомий із дитинства голос, інтонації, акторську майстерність, і так шкода, що «сучасний телевізор» не показує українську естрадну класику бодай інколи. >>

  • Не до жартів

    1 та 2 квітня в Одесі традиційно проведуть «Гуморину–2010». А ще не так давно День сміху, який уже давно став візитною карткою міста, був під загрозою зриву. Проти проведення свята виступили православні одесити, адже цьогоріч 1 квітня припадає на Чистий Четвер Страсної Седмиці, — цього дня масові гуляння просто неприпустимі. 28 березня кілька сотень людей пройшлися вулицями міста, щоб висловити свій протест. >>

  • ДОСІ АКТУАЛЬНО

    Давненько вже не бачила

    Синка свого мати, —

    З того часу, як обрали

    Його в депутати. >>

  • Здрастуй, Маріє–брехухо

    1 квітня — брехня всесвітня! Ось і настав цей єдиний неповторний у році день, коли можна безбоязно пожартувати над власною дружиною, начальником чи просто хорошим другом. Як показують соцопитування, більше 70 відсотків людей збираються 1 квітня розіграти кого–небудь зі своїх знайомих. Причому, згідно з соціологічними дослідженнями, більше всього каверз слід очікувати від студентів і бізнесменів. А все–таки, що примушує людей, навіть позбавлених почуття гумору, неодмінно жартувати саме цього дня? Коли зародилася ця традиція? >>

  • Спадковий клоун

    Обережно, аби не перечепитися, заходжу до тісної різнокольорової кімнати. На стінах — сліди минулих виступів у цирку: афіші. А зараз тут багато строкатого вбрання, серед якого виділяється костюм пірата, на цвяху висить знайомий з дитинства червоний поролоновий ніс. На підлозі примостився трохи сумний білий пудель... «Сміливіше! Це наша гримерна», — каже мені Ровшан Халікназаров, клоун Московського цирку на воді, який зараз гастролює в Києві.
    Сідаю на стілець. Готуюся до відкриття світу з невідомого досі боку: очима клоуна... >>