Нині вже не модно говорити про аграрну реформу, її зміст, а особливо — результати. Проте виникає запитання: нинішній стан нашого села — це неодмінний і неминучий наслідок аграрної реформи чи щось наше, вітчизняне? На щастя, є з чим порівнювати. Трансформаційні процеси в аграрній сфері розпочались на значній території Центральної та Східної Європи майже одночасно. У кожної країни своя доля і свій шлях, але зміст і завдання економічних перетворень в аграрній сфері були майже однаковi.

Техніка в українському селі перебуває у катастрофічному стані, бо щорічне навантаження на неї зростає через брак коштів на придбання нової. Тож її ресурс вичерпується удвічі або навіть утричі швидше, ніж це передбачено.

Гравці скажуть, ризикує той — хто п'є шампаське. Цікаво, чи поділяють їхню думку, наприклад, клієнти горезвісної «Еліта-Центру» або вкладники банків, котрі «повелися» на високі відсотки, бажані квадратні метри і, як наслідок, не отримали ні вкладених коштів, ні очікуваних квартир і прибутків, бо ті, хто їх приймав, — швиденько «луснули», прихопивши позичені гроші.