Тиждень тому у Ватикані відбулася за участі Папи Римського Бенедикта XVI прем'єра двосерійного телевізійного фільму «Іван Павло ІІ», знятого спільно італійським громадським телебаченням RAI, американською телемережею CBS та Польським телебаченням. На прем'єрі були присутні американські актори Кері Елвес (виконує роль Кароля Войтили у молоді роки) та Джон Войт, виконавець ролі Івана Павла ІІ. Це вже друга за цей рік художня стрічка про життєвий шлях померлого 2 квітня понтифіка. Перший фільм, «Кароль — людина, яка стала Папою», зняв режисер Джакомо Баттіато на замовлення комерційного телеконцерну «Медіасет» із польським актором Пьотром Адамчиком у головній ролі. На цей час його переглянули до 20 мільйонів італійців, він з успіхом демонструвався в кінотеатрах та на телеекранах багатьох країн світу. Оскільки фільм «Кароль — людина, яка стала Папою» переповідає історію життя Кароля Войтили від молодих років до моменту вибору Папою, то наразі знімається продовження вже про роки понтифікату. Робоча назва другої частини «Папа, який залишився людиною». І це лише початок «папського телесеріалу», бо в американській телемережі АВС на 1 грудня запланована прем'єра ще однієї стрічки «Не лякайтеся: Життя Папи Івана Павла ІІ». Її режисер Джефф Блекнер відомий у світі передусім як постановник телесеріалу «Династія». У картині розповідатиметься не лише про того Івана Павла ІІ, якого знали мільярди людей у всьому світі, а й про людський, приватний бік життя понтифіка, його захоплення, страхи, тріумфи та страждання.

Національна опера України оголосила про Фестиваль італійської опери, який триватиме з 27 листопада по 2 грудня. Презентуючи цей проект, генеральний директор театру Петро Чуприна сказав, що майже всі квитки на фестивальний період уже розкуплені. Принагідно він також люб'язно відповів на відверто саркастичне запитання: а навіщо взагалі було затівати такий фестиваль, якщо всі ці постановки присутні в репертуарі театру, їх можна переглянути і без виокремлення у спеціальний «італійський тижневик»?

«УМ» писала про відкриття «Театріону» наприкінці жовтня. Тетяна Леміш каже, це не тільки театр, а й клуб відпочинку. З гуртками, студіями, салоном і — книгарнею. Її відкривали 17 листопада, спізнилися більшість запрошених. Мабуть, тому що район навколо метро «Мінська» розбудовується. Хто нечасто тут буває, знайде вивіску «Театріон» нескоро. Пізніше письменниця Марина Меднікова зауважить: «Я живу на Оболоні, добре знаю ці місця. А «Театріон» довелось шукати. Мені показали Оболонь, про існування якої я навіть не підозрювала».