Сьогодні у восьми містах України відбудуться матчі 1/8 фіналу національного Кубка. Зустрічаються «Карпати» — «Шахтар», «Динамо» — «Металіст», «Сталь» (А) — «Металург» (Д), «Ворскла» — «Дніпро» (Дн), «Газовик-Скала» — «Іллічівець», «Кривбас» — «Таврія», «Сталь» (Ддз) — «Арсенал» (К), «Верес» — «Металург» (З). У половині пар команди «вишки» екзаменуватимуть представників нижчих дивізіонів на їхніх полях. Найцікавіше з таких протистоянь відбудеться у Львові, де імениті «Карпати», волею долі опущені до першої ліги, гратимуть із чемпіоном країни, донецьким «Шахтарем». Цікаво, що їхня дуель набула, окрім спортивного, ще й фінансового забарвлення.

Думаю, що учасники різноманітних ралі не будуть ображатися на очевидне твердження: кільцеві перегони значно видовищніший й популярніший у світі, аніж в Україні. У нас через відсутність певної кількості «кілець» національні чемпіонати тривалий час не проводилися. Утім прихильників таких перегонів в Україні не поменшало, тож пошуки виходу з кризи були не марними. На занедбаному автодромі «Чайка» підготували «мале кільце», крім того, було розроблено положення про тимчасові траси. Зокрема, перший етап чемпіонату свого часу відбувся на території НСК «Олімпійський» — гонщики їздили по дистанції, влаштованій навколо чаші стадіону.
Водночас слід зауважити, що під чемпіонат України з самого початку було закладено «бомбу вповільненої дії». І пов'язано це з тим, що автодром «Чайка» на сьогодні у нас єдиний і неповторний, тобто за визначенням — монополіст. Наступна суперечність випливає з першої: директор «Чайки» — без перебільшення, видатний гонщик Леонід Протасов, — є водночас головою династії, представники якої змагаються за перемогу у вітчизняній першості. І кажуть же: якщо на сцені висить рушниця — вона рано чи пізно має вистрелити. Тому не дивно, що відродження «кільця» в Україні завершилося таким собі скандалом, пов’язаним з організацією автоперегонів.

У листопаді казахське місто Астана прийматиме чемпіонат світу з самбо. Перед цим у Салоніках (Греція) відбулася першість світу з цього виду боротьби серед молоді та юніорів. У суперництві з представниками 24 країн світу українські «самооборонці без зброї» здобули аж 21 медаль (4 золотих, 4 срібні, 13 бронзових) і посіли у загальному заліку друге місце. При цьому наша «зміна» показала настільки зрілу боротьбу, що дехто з «молодих» не загубиться і на дорослому чемпіонаті.