«Напівлегітимна» і геть нелигітимний: чому розмова Ангели Меркель з Лукашенком спричинила хвилю обурення

19.11.2021
«Напівлегітимна» і геть нелигітимний: чому розмова Ангели Меркель з Лукашенком спричинила хвилю обурення

Лукашенко готовий на все, аби його визнали легітимним.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель у середу, 17 листопада, провела чергову телефонну розмову з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт.

 

Телефонний дзвінок, як і попередній у понеділок тривалістю 50 хвилин, стосувався ситуації на польсько-білоруському кордоні.

 

За словами речника, канцлерка наголосила на необхідності надання «гуманітарної допомоги та повернення» нелегалам, які штурмують кордон ЄС (вона назвала їх «жертвами»), за підтримки міжнародних інституцій, таких як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Міжнародна організація з міграції (МОМ), а також у співпраці з Європейською комісією.


У свою чергу, білоруська дер­жавна інформагенція БелТА повідомила, що Лукашенко і Меркель домовилися, що сторони — Білорусь та Євросоюз — «негайно почнуть переговори».


Телефонна розмова «напівлегітимної» Меркель, яка відбуває останні дні на посада канцлера, і вже зовсім нелегітимного Лукашенка здійняла хвилю негативних коментарів, у тому числі в самій Німеччині. Канцлера звинуватили в легітимізації влади лідера режиму в Мінську та у вирішенні питань в обхід Польщі.

 

Таку ж оцінку висловив, серед інших, незалежний білоруський політолог Валерій Карбалевич, який вважає, що завдяки переговорам з Меркель «Лукашенко досяг того, чого хотів», ставши «практично повторно визнаним президентом» і законним представником білоруського уряду, цитує його німецьке видання «Меркур».


Омід Нуріпур, речник «зелених» у Бундестазі з питань зовнішньої політики, різко розкритикував Меркель за контакт з Лукашенком.

 

Він назвав цю подію «катастрофічною» і підкреслив, що «є дуже чітка політика, узгоджена на Раді Європи, що Лукашенка не визнають законним президентом Білорусі». Дії Меркель «повністю зірвали ці плани, сприяючи визнанню та легітимності влади Лукашенка».

 

«Ті нечисленні люди, які зараз стоять на морозі, не є головною проблемою. Проблема тут у спробах шантажу»,— наголосив Нуріпур.


«Вславилися» не лише Меркель. Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель також вдруге за три дні розмовляв телефоном із міністром закордонних справ Білорусі Володимиром Макеєм про кризу на кордоні цієї країни з Польщею.

 

Переговори такого рівня для диктатора, який оголосив себе президентом країни, стали першим контактом такого рівня з 2020 року.

 

З цього приводу був змушений ви­словитися президент Польщі Ан­джей Дуда, який наголосив у розмові з президентом Німеччини, що «Польща не визнає жодних домовленостей, які будуть зроблені над нашими головами».


Водночас після переговорів із Меркель стало частково зрозуміло, яка ж мета організованої Лукашенком міграційної кризи.

 

За заявою європейських політиків, Олександр Лукашенко готовий піти на все, аби його визнали легітимним президентом, а також зняли чинні санкції. Про це заявила глава МЗС Естонії Ева-Марія Лійметс, коментуючи підсумки телефонної розмови Лукашенка з Меркель.

 

«Він хоче, щоб санкції було знято, а його визнали главою держави і він продовжив залишатися при владі», — зазначила Лійметс, виступаючи в ефірі програми «Актуальна камера».


У Німеччині ж запевняють, що не визнаватимуть Лукашенка президентом, хоч вже визнали, що діалог із ним необхідний для надання допомоги мігрантам. Про це заявив представник кабінету міністрів ФРН Штеффен Зайберт.

 

«Має сенс говорити з тими, хто може змінити становище в Мінську, навіть якщо це людина, яку не визнає Європа», — сказав політик журналістам.

 

Саме тому Меркель вирішила піти на телефонну розмову з Лукашенком. Зайберт додав, що мігранти вже почали отримувати допомогу.


І будуть отримувати ще більшу… Європейська комісія оголосила в середу, що виділила 200 тис. євро на гуманітарну допомогу для Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧК), через яку кошти надійдуть мігрантам до Білорусі. ЄС також забезпечив додаткові 500 тис. євро для цієї мети.


Тим часом у середу велика кількість мігрантів почала переміщення у невідомому напрямку, повідомила в твіттері Прикордонна служба Польщі. Лукашенко вдає, що з ним і справді можна домовитися.

 

Напередодні, 16 листопада, мігранти вперше здійснили спробу силового штурму кордону в пункті пропуску Брузги-Кузниця.