А далі буде? Чи понесе Іран покарання за збиття українського «Боїнга»

14.01.2020
Після того як 11 січня Іран офіційно визнав, що український «Боїнг» помилково збили іранські військові, в країні поновилися протести громадян, які змушують владу піти у відставку.
 
 
За даними агенції «Рейтер», сотні демонстрантів вийшли на вулиці Тегерану та інших міст Ірану.
 
 
«Вони брешуть, що наш ворог — це Америка, наш ворог просто тут», — скандували протестувальники біля університету в Тегерані.
 
 
Також люди вигукували на вулицях «Смерть диктатору!», маючи на увазі верховного лідера Алі Хаменеї (керує країною з 1989 року, тоді як президент є, по суті, главою уряду, його обирає народ, але він підпорядковується верховному лідеру). Згодом силовики застосували проти учасників протестів сльозогінний газ. 
 
Узявши на себе відповідальність за трагедію, в аерокосмічних силах Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що український літак був помилково розпізнаний як крилата ракета, і в його напрямку було випущено зенітну ракету малого радіусу дії, що вибухнула поруч iз лайнером.
 
Як стверджують у КВІР, в оператора зенітного ракетного комплексу (ЗРК) було до десяти секунд для ухвалення рішення про запуск ракети, а через перешкоди у зв’язку він діяв самостійно.
 
Катастрофа найбільше зачепила Україну та Канаду (на борту збитого «Боїнга» були 57 громадян Канади, переважно іранського походження, загалом 138 пасажирів рейсу Тегеран—Київ мали після пересадки в українській столиці летіти далі до Канади). Тому лідери цих двох країн виявляють найбільшу активність.
 
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що той факт, що Іран визнав свою провину в збитті пасажирського авіалайнера, є «важливим кроком», однак за ним мусить бути «багато інших» кроків. Трюдо заявив, що уряд країни вимагатиме «справедливості та відповідальності» за збиття літака МАУ по­близу Тегерана.
 
«Ми не спочинемо, поки не отримаємо відповіді», — сказав Трюдо 12 січня в Едмонтоні після закінчення меморіального заходу, на якому були присутні й родичі жертв катастрофи. Віце-прем’єрка країни Христя Фріланд, у свою чергу, відвідала меморіальний захід у Торонто.
 
Прем’єр-міністр Канади вимагає від Ірану проведення повного та всеосяжного розслідування причин збиття літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Про це Трюдо повідомив у суботу, 11 січня, після телефонних переговорів з президентом Ірану Хасаном Роухані. Водночас канадський прем’єр дав зрозуміти, що Іран має взяти цілковиту відповідальність за те, що сталося.
 
Міністр закордонних справ Франсуа-Філіпп Шампань очікує, що команда з розслідування авіакатастрофи зможе почати роботу 14 січня. Троє її членів, які вже отримали іранські візи, вирушили до Тегерана 11 січня. Іншим вісьмом експертам видали візи 12 січня, вони мали прибути до Ірану 13 січня. Наразі очікує візу ще один член команди.
 
Президенти Ірану та України Хасан Роухані й Володимир Зеленський провели також у суботу, 11 січня, телефонну розмову, де обговорили наслідки збиття іранською ракетою літака авіакомпанії МАУ, про роботу з розшифровки «чорних скриньок» і питання компенсації сім’ям загиблих.
 
За даними пресслужби Зеленського, телефонні перемовини відбулися з ініціативи іранської сторони. Під час переговорів Роухані пообіцяв Зеленському притягти до відповідальності всіх причетних до авіакатастрофи. Крім того, Роухані запевнив, що Іран надасть необхідну підтримку українській експертній групі для подальшої ефективної співпраці.
 
Володимир Зеленський також у суботу мав телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої два президенти домовились про залучення французьких фахівців до розшифровки «чорних скриньок» збитого літака.
 
За повідомленням офісу українського президента, Макрон пообіцяв сприяти розслідуванню. За його словами, Франція вже дала старт формальній процедурі розслідування в Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО). Раніше влада Ірану заявила, що має намір передати Франції бортові самописці збитого українського літака. Іран сам не може цього зробити, оскільки не має потрібного обладнання.