Можна ще швидше
Дострокове зняття повноважень із ЦВК, закон про імпічмент, відтермінування штрафів для водіїв на єврономерах і ще низка законів. Це лише куций перелік того, що депутати наголосували за попередні п’ять днів. Минулого тижня парламентарії проголосували й справді немало законопроєктів. Проте значну кількість із них — iз порушенням регламенту.
Такий турборежим, за словами депутата від «Слуги народу» Олександра Корнієнка, запланований на все скликання цієї Верховної Ради. У розмові з журналістами парламентарiй зазначив, що, попри ефективну роботу минулого тижня, в партії прагнуть усе одно працювати ще більше.
«Стосовно того темпу роботи, в якому ми працюємо, нас він трохи не задовольняє. Наша фракція готова працювати інтенсивніше. Знаю, що багатьом це не подобається, але будемо шукати компроміси», — сказав Корнієнко.
Імпічмент за 23 хвилини
Закон про імпічмент президенту, який став однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського, проголосували за 23 хвилини. Але швидко не означає якісно.
З порушеннями регламенту та криками від опозиції «ганьба!» закон таки прийняли. «Те, що відбувалося минулого тижня у парламенті, — це вже повний безмiр.
Голосування з порушенням регламенту, в результатi закон про імпічмент президенту — ніякий не закон. Творять усе, що хочуть, не зважаючи ні на кого. І, що найгірше, вбиваючи повагу до парламенту як до інституції», — підсумував тиждень роботи під куполом народний депутат від «Європейської Солідарності» Артур Герасимов.
Викликала запеклу суперечку між депутатами процедура голосування за закон про імпічмент. Адже, за регламентом Верховної Ради, за законопроєкти мають голосувати двічі. Перший раз — проєкт закону беруть за основу. Згодом два тижні його доопрацьовують і потiм голосують удруге. Але «слуги народу» вирішили пришвидшити процедуру й проголосувати закон відразу в цілому.
«Якщо хоча б один народний депутат вимагає розгляду законопроєкту в двох читаннях, то ми не можемо розглядати його відразу в цілому. Необхідно діяти згідно з регламентом. Проголосовано в першому читанні, дайте можливість депутатам внести поправки до цього закону. І, зокрема, я мав поправки і хотів би їх внести у письмовій формі на розгляд комітету. Але цього не було зроблено. Закон про імпічмент голосували швидко і з порушенням регламенту», — зазначив народний депутат від фракції «Батьківщина» Іван Крулько.
Урешті, що ж у підсумку? А те, що досягти процедури імпічменту буде не так і просто. Згідно з документом, президента можуть усунути з посади в порядку імпічменту винятково у випадку вчинення ним державної зради або іншого злочину. Складатиметься процедура з 10 основних кроків. Ініціювати її мають письмовим поданням iз підписами мінімум 226 парламентаріїв. Далі створюють тимчасову слідчу комісію з неупередженого розслідування, яка й визначає, чи порушував президент закон. Після цього Верховна Рада таємно голосує бюлетенями за постанову про звинувачення президента. Рішення буде прийняте, якщо «за» проголосують як мінімум 300 депутатів. Уже в разі прийняття цієї постанови Верховна Рада звертається до Конституційного та Верховного судів. Якщо висновки судів засвідчать порушення президентом закону, у Верховній Раді відбувається таємне голосування за постанову про імпічмент президента. За рішення має проголосувати мінімум 338 депутатів.
Народна депутатка від партії «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко після прийняття цього закону зазначила, що цей законопроєкт не міг виноситися в залу, адже вже був прийнятий ВР закон про тимчасові слідчі комісії, проте він не був підписаний президентом. «Назва законопроєкту абсолютно не збiгається з його змістом і, навпаки, унеможливлює процедуру відсторонення президента від влади в разі порушень ним закону. «Слуги» ламали парламент через коліно, позбавивши права окремих депутатів і фракцій подати поправки до законопроєкту», — зазначила пані Геращенко.
У свою чергу, щоб не кидати слів на вітер, нардепи від «Європейської Солідарності» зареєстрували проєкт постанови про скасування голосування за законопроєкт про імпічмент. Таким чином зараз закон заблокований і спікер його не зможе підписати, допоки парламент не розгляне постанову депутатів від «ЄС». Проте очевидно, що ця постанова не має ніякого шансу, адже навіть за підтримки інших фракцій «ЄС» не вдасться зібрати необхідні 226 голосів.
У партії ж «Слуга народу» зазначили, що всі закиди від опозиції є безпідставними і закон було прийнято згідно з регламентом.
«Ми як профільний комітет рекомендували прийняти законопроєкт «за основу і в цілому». Після чого прийняли його за основу. І вже потім — у цілому. Тобто було три голосування. Регламент дозволяє нам діяти за такою процедурою. Всі ці етапи були успішно пройдені, ніяких порушень не було. І всi маніпуляції, які озвучують наші, не побоюся цього слова, опоненти, говорять про те, що нам хочуть перешкодити реалізувати очікування суспільства. Або перебрати на себе промені слави — мовляв, ми раніше це вже подавали. Ми цього не дозволимо», — зазначив народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
Найнеочікуваніше голосування тижня
Проте найбiльшим сюрпризом Верховної Ради минулого тижня стало зняття ЦВК. У вівторок у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Володимир Зеленський направив подання до парламенту, щоб достроково зняти Центрвиборчком. У середу офіційних підтверджень про те, що документ таки направили до парламенту, так і не з’явилося. Лише в четвер, коли й очікувалося, що Рада голосуватиме, а депутати отримали це подання, проголосувати не вдалося. У «Слузі народу» тоді заявили про те, що є нагальніші питання, нiж вiдставка ЦВК. «Зараз немає виборів, тому питання не стоїть таким нагальним чином, що ось завтра вибори, тому давайте ЦВК», — зазначив голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія.
Насправді ж причина полягала в тому, що депутати не встигли домовитись. Адже для зняття ЦВК необхідні були 300 голосів, а їх у «слуг народу» в четвер не було. Тому довелося домовлятися. Врешті, уже в п’ятницю підтримали ініціативу зняття ЦВК усі, крім «Голосу» та «Європейської Солідарності».
«Мотиви рішення звільнити ЦВК слід шукати не в минулому, а в майбутньому. Особливе занепокоєння викликають вибори на окупованих територіях. Усе більше сигналів, що без виконання компоненту безпеки Мінських угод вони можуть відбутися на російських умовах. Несподівана заміна комісії може бути пов’язана саме з цим. Адже комісія, яка не пропрацювала й року, бездоганно провела дві виборчі кампанії. Міжнародні організації та спостерігачі виборiв президента і ВР визнали їх такими, що відповідають європейським стандартам», — зазначив лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко.
Встигли депутати прийняти й закон про відтермінування штрафів для водіїв на єврономерах. Завдяки цьому закону власники «євроблях» можуть розмитнити свій автомобіль без штрафів iще 90 днів.
