Таке зіставлення, може, видається незрозумілим, навіть дивним. Зруйнування Запорозької Січі, валуєвські укази зрозуміло, але...

Шановний Петре Олексійовичу! Ваші необґрунтовані меседжі про єдину державну мову, українську, — димова завіса для справжньої антиукраїнської політики омосковлення залишків українства найвищими очільниками України. Для захисту державної мови Ваша влада не зробила жодного кроку. За знання держслужбовцями державної мови проголосувало аж 152 депутати всієї Ради. Від партії п. Яценюка проти знання мови було 78% складу фракції, а від Вашого блоку — 58%. Так діяли й інші «патріоти».

Зразу після війни, у голодні 1945—47 роки, люди, як і зараз переселенці зі Східної України, їздили по продукти у Західну Україну, тобто до «бандерівців». І я також узяла квиток на поїзд «Київ—Львів». Заходжу у свій вагон, а на мене всі витріщили очі, ніби на НЛО. Всюди мішки, кошики, чемодани — моє місце зайняте. Заходить станційний міліціонер і каже, щоб йшла у наступний вагон, бо цей забронювали євреї, що їдуть із Казахстану. Вийшла у тамбур, а там стоять дві жінки з клуночками. Ніч надворі. Зайшли два міліціонери і до них: «Гражданочкі, білєтікі».