Зразу після війни, у голодні 1945—47 роки, люди, як і зараз переселенці зі Східної України, їздили по продукти у Західну Україну, тобто до «бандерівців». І я також узяла квиток на поїзд «Київ—Львів». Заходжу у свій вагон, а на мене всі витріщили очі, ніби на НЛО. Всюди мішки, кошики, чемодани — моє місце зайняте. Заходить станційний міліціонер і каже, щоб йшла у наступний вагон, бо цей забронювали євреї, що їдуть із Казахстану. Вийшла у тамбур, а там стоять дві жінки з клуночками. Ніч надворі. Зайшли два міліціонери і до них: «Гражданочкі, білєтікі». А ті ж їдуть «зайцями», то ж відразу в плач, що їдуть у Західну по хліб, бо дома діти голодні. Я дивлюсь на все це, не витримала й кажу: «Тобі не соромно?». А він до мене матом. Перейшла у другий вагон: тут людно, багато цивільних із мішками, клумаками. Багато військових, від їхніх білих пов’язок на голові, руках, від фронтових нагород у вагоні сяє. По проходу ходить молодий красивий моряк: груди у медалях, «лєнти в якорях», грає на гармошці (видно, трофейна), співає. Його водить хлопчик 5-6 років, у руці солдатський казанок — моряк сліпий, через усю щоку синій рубець. Жінки шморгають носами. Я стою у кутку вагона. Підходить немолодий солдат на милицях, на грудях сяють ордени й медалі: «Іді садісь дочєнька, в нагах правди нєт».
Поїзд підійшов до станції Клевань ІІ, я зійшла. О Боже, на голій землі лежить чоловік-обрубок, без обох рук і ніг. Та хто ж його сюди приніс (чи привіз) і поклав роздягнутого на холодну землю, груди в нагородах, і як жорстокий, страшний жарт написано «Герой Сталінграда». У мене потемніло в очах, іду до останнього вагона №19. Написано «Санітарний». То це з поїзда цей обрубок лежить, із цього вагона!
Мій майбутній сват (було мені тоді всього неповних 19 років) також прийшов із війни молодим без однієї ноги, без однієї руки, без одного ока. На нього казали «півчоловіка». То як написати правильно: військовий портрет чи портрет жорстокої страшної війни? А тому, шановний Президенте України, Головнокомандувачу, я за Вас голосувала і вся моя сім’я — 15 чоловік, за всяку ціну прошу, поверніть усіх полонених із путінських катівень, гірших за гестапо, всіх українців, зниклих безвісти! Мій сусід аж через 40 років повернувся додому. Йшов на фронт молодим, а повернувся дідом. Нагороджений медалями «За побєду» — через 40 років із військкомату прийшло повідомлення, що він герой, із полону вивів сотню військовополонених. Пане Президенте, кожен український солдат — Ваш син. Ви повинні дбати про всіх, як про своїх синів, усіх хворих, поранених безкоштовно лікувати, всі медичні заклади та санаторії надавати безкоштовно, забезпечити всі передові в зоні АТО машинами швидкої допомоги, нагороджувати всіх відзнаками, давати всім статус УБД, забезпечити житлом, надавати бажаючим земельні ділянки. Усім нову форму — літню і зимову, нову військову зброю і техніку.
По телевізору показували (та й преса писала) на передовій одного солдата, який стоїть у домашніх капцях, проте з автоматом. Ну а преса мерщій «засікла»: війну російський загарбник-фашист почав без оголошення, ніхто не чекав, українці не були готові до війни, а ще була чорна зрада, в армії, у верхах, у кабінетах і штабах, Української армії не було — все було підпорядковане Росії, російським генералам...
Мій син служив в Угорщині, у військах ПВО, планшетист-розвідник — усе російською. Що він в Угорщині забув, кого він там захищав? Після армії вступив до інституту — усе російською. Онук служив уже при владі Кравчука — все російською, і страшна, ганебна, принизлива для молодого солдата «дідівщина» — російське кріпосне право, як при царях: «Ей, хохол-бандеровєц, почість мнє сапогі». Якщо «хохол» не почистив, то його так побили, що потрапив у госпіталь. Онук служив десь на кордоні з Молдовою. Через три місяці батьки поїхали провідати, а він у госпіталі увесь побитий. Що таке? Та впав. Не казав, бо боявся. Багато солдатiв-рекрутів не могли стерпіти — накладали на себе руки, проте ніхто за це не відповідав.
Усі військові чини, солдати й генерали, повинні знати і вчити українську, англійську, німецьку мови, солдат України має бути грамотним, освіченим, культурним. Я нагадаю, якщо ви забули: Президент Віктор Ющенко подав на розгляд Верховної Ради питання про українську мову як єдину державну мову в Україні, подав і на голосування про вступ у НАТО. Верховна Рада не проголосувала, затупала ногами, а найбільше Партія регіонів і комуністи. Якби відтоді Україна була в НАТО, членом ЄС, не було б в Україні війни, бо була б в України гарантія безпеки від сусідніх держав, не було б стільки жертв і руйнації.
В. КОВАЛЕНКО
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
