Кремлівський «сценарій» для українського режисера

Справа українського режисера все більше нагадує гостросюжетний детектив про кримських терористів, які хотіли підпалом двох офісів та знесенням пам’ятника вождю пролетаріату дестабілізувати ситуацію на півострові, а спробами записати окремих громадян до лав «Правого сектору» залякати мешканців Криму. Вже понад рік режисер перебуває у російській в’язниці, вже майже два тижні тривають слухання у його справі. Утім досі допитані свідки не підтвердили безпосередню участь українця в скоєнні інкримінованого йому злочину, зокрема в організації терактів на півострові.

У списках обвинувачених у терактах — 21 людина, з яких семеро — «засекречені свідки». Вони проходять у справі під псевдонімами і вчора у закритому режимі давали покази, які більше скидалися на маячню. «Засекречені свідки» Смирницька, Кирилов та Іванов назвали «Правий сектор» «бойовим підрозділом США» і розповіли, що про плани «ПС» дізнавалися з центральних російських телеканалів та мережі інтернет. За їхніми словами, вони бояться помсти українських прихильників праворадикальних рухів, тому змушені приховувати свої імена.

Російська правозахисниця Зоя Свєтова розповідає, що в обвинувальному висновку прізвище Сенцова зустрічається рідко, а сам режисер постає жорстоким, цинічним, антиросійським монстром, який ненавидить російську владу, зокрема і Путіна, а якщо Сенцов і вчиняє якісь дії, то вони завжди відбуваються «через когось» або «за допомогою». «Із висновку не зовсім зрозуміло, коли слідство вирішило «призначити» головним організатором терористичного угруповання саме Сенцова. Напевно, інші підозрювані були слабуватими фігурами для справи такого масштабу. Враження, ніби всі докази збирали «під Сенцова», а покази свідків писали під диктовку. Одне можу сказати: якби в Росії був справедливий суд, Олега Сенцова і Олександра Кольченка точно виправдали б. Але суду в Росії немає», — коментує Свєтова.

Думки Зої Свєтової поділяє й російська правозахисна організація «Меморіал», яка визнала підозрюваних політичними в’язнями. «Наше завдання — домогтися визнання їх в’язнями сумління. Є такий міжнародний статус, дуже важливий саме для міжнародного співтовариства. Найстрашніше в ситуації з Кольченком та Сенцовим те, що їх не визнають громадянами України. Якби українські громадяни були засуджені на території РФ, Україна могла б домовлятися, що забирає їх і судитиме на своїй території за міжнародними стандартами. Тому нашим головним завданням буде міжнародний процес щодо засудження цього автоматичного громадянства», — каже правозахисниця з «Меморіалу» Олександра Романцова.

А ТИМ ЧАСОМ ...

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що у російських в’язницях наразі перебуває 11 українських політв’язнів, що дипломатичне відомство докладає однакових зусиль для звільнення як відомих у світі Надії Савченко та Олега Сенцова, так і інших українських бранців. Проте, як зізнається міністр, попри всі міжнародні правові норми, до деяких полонених вони не мають навіть консульського доступу.