Протягом 1—5 вересня до медичних закладів Запоріжжя звернулися 844 громадяни із скаргами на утруднене дихання та алергію. Кількість госпіталізованих сягнула 95 осіб, серед яких 25 дітей. Як повідомляє прес-служба МОЗ України, пацієнтам поставили попередній діагноз “поліноз” (алергічний синдром на цвітіння амброзії). Аналіз медичної документації бригад швидкої допомоги показав, що у 90 відсотків випадків хворі мали алергічні захворювання. У 10 відсотків випадків симптоми задухи з'явилися вперше.

Міфічний харч амброзія, споживання якого буцімто забезпечувало безсмертя завсідникам Олімпу, в реальному житті нині гарантує тільки головний біль у прямому й переносному значеннях. Приміром, на Донеччині, за інформацією головного державного санітарного лікаря області Віктора Денисенка, внаслідок різкого збільшення територій з амброзією кількість захворювань бронхіальною астмою та алергічним ринітом за останню п'ятирічку збільшилася на 22 відсотки.

15 років, відколи в Україні легалізована греко-католицька церква, тривають розмови про повернення уніатам єпископської резиденції в Ужгороді. Адже вона становить єдиний історичний комплекс із кафедральним собором. Однак за радянської влади туди було переселено бібліотеку Ужгородського університету, яка є найбільшою в області. Коли ж греко-католики стали домагатися повернення свого майна, влада тільки розводила руками: мовляв, а що робити з бібліотекою?

У суботу близько 11:00 за київським часом на румунській золотокопальні “Байя-Борша” сталася аварія на гідротранспортній підземній трубі для транспортування шламів. Внаслідок НП у річку Цісла потрапили суспензії натуральних мінералів, серед яких є й важкі метали. Аварія (вже вкотре!) зачепила й українські інтереси, оскільки Цісла є притокою річки Вішеу (Вішеул), яка впадає до закарпатської Тиси.

Сталося це на вулиці Чернігівській в Амур-Нижньодніпровському районі. Приблудний пес, якого господарі час від часу підгодовували, раптом напав на домашню кішку і загриз її, перекусивши нещасній хребет. Господарка намагалася врятувати свою улюбленицю, але та на останньому своєму диханні добряче дряпнула рятівницю.

Принаймні на п'ятничній виїзній апаратній нараді Київської міськадміністрації керівництво станції заявило, що далі відкладати з реконструкцією не тільки важко, а й небезпечно для самої столиці. Фактично збудовану наприкінці 60-х років станцію за весь час свого існування жодного разу не реконструювали, і це тоді, як вона є однією з найбільших у Європі, а профільтрована в ній вода з колекторів потрапляє одразу в Дніпро. Зараз через “старість” обладнання треба терміново замінювати. “Спосіб, яким у нас очищують воду, давно застарів і на нього витрачається занадто багато енергії. До того ж хлорування води шкодить здоров'ю. У всьому світі воду очищують озонуванням, тоді вона насичена киснем і корисна, а що роблять у нас?” — обурюється начальник Державного управління екології та природних ресурсів у Києві Микола Мовчан.

Один із провідних банків України банк “Надра” до Дня знань презентує унікальний депозитний вклад для студентів “Студентська скарбничка”. Основна перевага вкладу — те, що він надає вкладнику максимальну свободу у використанні вільних коштів. На відміну від інших існуючих на ринку цільових вкладів для студентів, “Студентська скарбничка” дозволяє клієнту не тільки накопичувати, а й витрачати кошти, не закриваючи при цьому рахунок достроково.

Білоруських замків, яких збереглося лише близько двох десятків, днями могло поменшати. Останні дні літа ознаменувалися трагедією в Биховському замку — пам'ятці архітектури XVI—XVIII сторіч, що є унікальним зразком фортифікаційного мистецтва. В часи середньовіччя Бихов — нині маленький райцентр — вважався одним із найукріпленіших і важкодоступних міст Великого Князівства. Зводити його починав гетьман Ходкевич, а завершували будівництво нові власники — імениті князі Сапеги, рід яких дав білорусам Великого канцлера Лева Сапегу, автора Статуту Великого Князівства Литовського. У замку дуже багата історія — він витримував тривалі облоги ворогів, але в боротьбі з вогнем не вистояв. Полум'я повністю “з'їло” дах замку, його горішні перекриття, частково постраждали приміщення другого поверху.

Мабуть, немає в Україні людини, яка б хоч раз не дивилася кінокомедію “Весілля у Малинівці”. Адже цей старий і добрий радянський фільм режисера Андрія Тутишкіна (1967) давно став культовим. А віднедавна ця стрічка отримала цілком заслужене нове життя.

Увесь науковий доробок відомого психоаналітика Зигмунда Фройда, по суті, зводився до того, що поведінкою людини керують два фактори: секс і бажання стати значимою. Від останнього поняття можна відщеплювати безліч інших, зокрема й бажання стати відомим.

Вельми зухвалою — вночі посеред вулиці — видалася 40-річній мешканці одного з сіл Рожнятівського району поведінка невідомого “залицяльника”, котрий зненацька заштовхав її в кущі й хотів згвалтувати. Зрозумівши, що сил для опору забракне, жінка вдалася до хитрощів, зіславшись на критичні дні. Ця невтішна інформація остудила запал хтивого молодика, однак він зажадав у своєї жертви викупу. Тоді з дамської сумочки в кишеню негідника перекочував мобільний телефон, а із жіночих вух та руки — сережки й каблучка.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області до 12 років позбавлення волі засуджено за злочинні розпусні дії стосовно маленької дитини 27-річного жителя одного з сіл району. За словами свідків-односельців, за молодим чоловіком і раніше помічався нездоровий інтерес до дітей, але це списували на дивацтво.