Родина власкора газети «Урядовий кур’єр» Світлани Галаур уже більше тижня живе у справжнісінькому кошмарі. У їхньому багатоповерховому будинку невідомі зловмисники пошкодили домофон і вхідні двері, зламали вхід на горище 14-го поверху, перерубали електрокабель і мережі iнтернету. Але усі ці комунальні незручності здаються дрібним хуліганством у порівнянні з тим, що 22 листопада жiнка пережила сама. «Невідомі схопили мене зі спини біля ліфту, виштовхали на балкон 13-го поверху й попередили, щоб я «не лізла не в свої справи», бо інакше покінчу життя самогубством», — пригадує зі сльозами на очах журналістка. Спосіб, у який незговірлива пані Світлана може накласти на себе руки, нападники продемонстрували тут же, перехиливши її через перила балкону.
У наляканої до смерті жінки не було жодного сумніву, про які «справи» йшлося: саме вона розслідувала факти розкрадання коштів на Харківському експериментальному протезно-ортопедному підприємстві (ХКЕПОП), за якими у Дзержинському районному відділі міліції було відкрито відповідне провадження. Незадовго до нападу на неї оперативники з дозволу суду провели обшуки у складських і виробничих приміщеннях заводу, а також в особняку його директора. Серед тих, хто проводив обшук, був і зять пані Світлани, який, повернувшись додому, поскаржився на природу можливих розкрадань. Мовляв, наші хлопці на війні зараз масово втрачають руки-ноги, а виробники таких необхідних протезів, вочевидь, нахабно розбазарюють казенні кошти. Утiм не лише емоції рідної людини змусили журналістку взятися за перо. Невдовзі стало відомо, що директор ХКЕПОП подав заяву на міліціонерів, звинувативши їх у тому, що під час обшуку вони нібито викрали у нього значну суму грошей.
Аби захистити себе і родину, Світлана Галаур після нападу написала до міліції заяву, за якою було відкрито кримінальне провадження, а також звернулася по допомогу до обласної організації Національної спілки журналістів. Колеги одразу ж відправили лист Генеральному прокурору України Віталію Яремі, в якому попросили об’єктивно розібратися у ситуації, що склалася. «Директор ХКЕПОП, не криючись, говорить про те, що під час ініційованих Харківською обласною прокуратурою обшуків у помешканнях сімей міліціонерів і, відповідно, у квартирі Галаур, оскільки вони мешкають iз донькою, внуком та зятем, який брав участь в обшуку особняка директора, будуть підкинуті гроші» — написали журналісти. Побоюючись фальсифікацій, пані Світлана відмовилася від запропонованої міліцією охорони: вона не виключає, що потрібна сума буде принесена до квартири саме одним із «служилих».
У Києві на журналістський лист відреагували блискавично, після чого у пресі з’явився оперативно розповсюджений коментар обласної прокуратури. Там заявили, що звинувачення на їхню адресу «не мають об’єктивного підтвердження», оскільки саме з їхньої ініціативи було проведено перекваліфікацію статті «погроза вбивства» на «замах на вбивство», за фактом нападу на журналіста. Прес-служба відомства також повідомила, що й далі розслідує заводські справи за статтею «привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем», але при цьому «не може залишитися осторонь заяви громадян», які звинувачують міліціонерів у викраденні їхніх коштів. Тобто правоохоронці, які намагаються з’ясувати правду, й далі залишаються «на гачку» прокуратури.
Спрогнозувати, хто у згаданій справі зрештою виявиться винним, сьогодні досить складно. А поки вирують пристрасті, до Харківського військового госпіталю щодня доправляють покалічених війною хлопців, яким розказують байки про те, що в держави немає коштів на протези. Хоча тиждень тому голова Національної Асамблеї інвалідів України Валерій Сушкевич в інтерв’ю «УМ» розповідав, які великі суми виділяє держава на безкоштовне протезування поранених.