«Зайцям» — стоп?

Віднедавна пасажири 55 столичних маршрутів громадського транспорту стали учасниками експерименту, ініційованого КП «Київпастранс»: у міжпіковий час, з 9.30 до 15.30, а також після 21.00 на вхід та вихід у тролейбусах та автобусах відкриваються лише передні двері. Емоції, які викликало у пасажирів це нововведення, складно назвати теплими. «Важко, звичайно, особливо пробиратись до виходу повз пасажирів, які стоять. Що вже говорити про пенсіонерів, інвалідів, вагітних та матерів iз візками. Трішки не обдумано», — спробував толерантно описати ситуацію «УМ» киянин Микола Качур. Найчастіше ж пасажири, яким замість 30 секунд доводиться штовхатися близько двох хвилин, не такі стримані у коментарях. Жертвами їхньої агресії, як правило, стають кондуктори, які, за новими правилами, мають при вході перевіряти квитки і обілечувати пасажирів. Наш постійний автор, художник Володимир Солонько став свідком інциденту, коли кондуктор, на якого накинулися пасажири, заховався у кабіні водія і змушений був там сидіти до кінця маршруту.

У дирекції «Київпастрансу» виправдовуються, що таким чином вони намагаються боротися із «зайцями», які регулярно не сплачують за проїзд. «КП «Київпастранс» не має можливості в повній мірі забезпечити виконання вимог пасажира, який сплатив за проїзд, стосовно підвищення якості надання транспортних послуг у зв’язку витратами, які несе підприємство. Так бути не повинно і ми працюємо над тим, щоб привчити всіх пасажирів відповідально ставитися до виконання своїх зобов’язань — сплачувати за свій проїзд», — повідомив у офіційному поясненні, розісланому журналістам, генеральний директор підприємства Сергій Майзель. За інформацією «Київпастрансу», за кілька днів експерименту денна виручка підприємства зросла на 4%. Щоправда, рівень обслуговування інших 96% навряд чи можна тепер назвати зразковим. Швидше, навпаки: саме тим пасажирам, які сумлінно сплачували за проїзд або мали передбачені державою пільги, яким тепер доводиться разом з усіма, частенько iз сумками та малими дітьми, випробовувати на собі переваги громадського транспорту, пробираючись через весь салон до виходу.

Звичайно, проблему треба вирішувати, але спосіб, обраний дирекцією «Київпастрансу», важко назвати оптимальним. Як розповів «УМ» відомий мандрівник, який об’їхав увесь світ на інвалідному візку, Микола Подрезан, у деяких країнах громадський транспорт обладнаний автоматичними турнікетами, які при сплаті за проїзд пропускають пасажира в салон. Однак і культура ставлення до пасажирів, особливо до людей з особливими потребами, там незрівнянно вища. І починається вона з виховання поваги до людини, і до пасажира зокрема. А дивлячись на натовп, що намагається через єдині двері штурмом узяти черговий автобус, якого іноді можна прочекати півгодини, розумієш, що такі методи зовсім не сприяють вихованню культури.