Щоб не «забруднитися»

Такі результати моніторингу протестів представив Центр дослідження суспільства. Цікаво, що під час мирних протестів частка політиків складала 40%. У коментарі «УМ» соціолог, заступник директора Центру досліджень суспільства Володимир Іщенко не дивується таким результатам і зазначає, що для політичних діячів — це характерна поведінка, оскільки вони ніколи не хочуть бути причетними до насильницьких подій: «Це шкодить їхньому іміджу і нівелює в очах іноземних політиків, тому в найскладніші моменти мало хто залишається з людьми».

Дослідження проводили з 21 листопада 2013-го по 23 лютого 2014 року. За цей час було зафіксовано щонайменше 3950 протестних акцій. Серед політичних партій найактивнішими учасниками майданів були члени ВО «Свобода» — 18%, «Батьківщина» — 13%, «Удар» — 10%, , «Демократичний альянс» — 3% та «Радикальна партія» — лише 1%. Серед непартійних організацій участь Автомайдану — 6%, «Правого сектору» — 6% (на час дослідження організація ще не була зареєстрована як політична партія. — Ред.), Самооборони Майдану — 4%. Важливо, що під час насильницьких подій на Майдані ситуація суттєво змінилася. Лідерами серед протестувальників стали «Правий сектор» — 16%, «Свобода» — 10 %, Самооборона Майдану — 7% та «УДАР» — 3%, інші представники політичних партій або ж громадських організацій перечікували «грозу».

Аналітики визначили, що під час усього періоду Революції Гідності влада здійснила чотири етапи репресій проти майданівців. Перший етап — це спроба заборонити Майдан за допомогою правоохоронних органів, другий — період судових переслідувань, третій — безпідставні масові арешти і фізична розправа, четвертий — жорстокі насильницькі дії, вбивства. Як прокоментував цю ситуацію політолог Остап Кучма: «Ми і досі ставимо питання: «Чи можна було скинути попередню владу без таких жертв?». Адже у Європі та інших країнах світу завдяки політичним масовим страйкам владу можуть усунути без кровопролиття».

Також соціологи з’ясували, що масовість майданів на заході і в центрі в середньому не поступалася київському Майдану. Як розповів соціолог, аналітик Центру дослідження суспільства Тарас Саламанюк: «Люди звикли асоціювати всі події цієї зими саме з Києвом, але не варто забувати, що і в регіонах виходила велика кількість протестувальників на місцеві площі». За даними Центру дослідження суспільства, на київському Майдані відбулися 433 протестні події, у західному регіоні — 1218 протестних подій, центральний регіон — 918 протестів. Таким чином, дві третини подій Майдану відбувалися поза Києвом. Проте якщо брати показники серед окремих міст України, то в Києві відбулася найбільша кількість протестів. Наприклад, Львів відстає від столиці більше, ніж удвічі. Загалом, топ-5 бунтівних міст — це Київ, Львів, Рівне, Луцьк та Івано-Франківськ. Окрім того, дані дослідження показують, що серед південно-східних регіонів під час Майдану найактивнішою була Одеса, вона зайняла 7-ме місце. Найнижчою масовість майданів була на Донбасі та в Криму, де понад 50% революційних протестів не збирали і 100 учасників.