І без волi, i без кабелю

Ще в березні, за кілька тижнів до референдуму про приєднання до Росії, у Криму «вирубили» майже всі українські національні телеканали на аналоговому мовленні. Буцімто через те, що ті заборгували значні суми республіканському телерадіопередавальному центру. Принаймні таку офіційну версію озвучив вірний соратник Аксьонова, міністр інформації і комунікацій Дмитро Полонський. Замість них на тих же самовільно відібраних частотах одразу, без будь-якої предоплати, розмістились «Росія-24», «Росія-1», «НТВ» — словом, геть усі основні російські «кнопки». Проте у людей, спраглих до улюблених програм із Києва, залишались кабельні мережі й «тарілка» (супутникові канали) та iнтернет.

Днями на «двері» показали найбільшому на півострові оператору кабельного телебачення «Воля-кабель» та іншим. Підстава — відсутність у них російської ліцензії на мовлення. Хоча ця місцева «ініціатива» формально не що інше, як порушення федерального закону РФ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя». Адже, відповідно до статті 12 цього закону, видані раніше ліцензії продовжують діяти на території Криму та Севастополя і не потребують будь-якого підтвердження. Про це повідомив Центру журналістських розслідувань юрист «Волі-кабеля» Андрій Безпоясний.

Людмила Журавльова, в. о. президента Чорноморської телерадіокомпанії (яку також «відрізали»), водночас звертає увагу на той факт, що в тих же кабельних телемережах продовжують без проблем виходити інші кримські телеканали. Причому ті, що теж не мають російської ліцензії, наприклад, «ФМ ТВ», ДТРК «Крим». Утім така вибірковість цілком зрозуміла — ці мовники працюють в інтересах місцевої влади. Тому цілком прогнозоване пояснення міністра інформації Дмитра Полонського (між іншим, єдиного сина багаторічного власкора Українського радіо в АР Крим, заслуженого журналіста України Анатолія Полонського). За його словами, сьогодні ведеться «щільна робота, щоб кабельні мережі перебудувалися під нові запити кримчан, більшість з яких хочуть дивитися російські телеканали».

Відомий експерт-журналіст Валентина Самар розповіла «УМ», що наступ на незалежні, проукраїнські ЗМІ на півострові надалі триватиме. Причому вже в інший, фінансовий, спосіб. Річ у тім, що позавчора Держдума Росії у першому читанні прийняла федеральний закон, згідно з яким право на рекламу — основне джерело надходження доходів — зможуть отримати лише державні чи лояльні до влади медіа. Причому незалежно від того, де і як вони виходять в ефір.

До речі, крім телебачення, кримчани позбавлені доступу і до української періодики. Єдина українська газета «Кримська світлиця», яку друкують у Києві, а всі її творчі працівники й адміністрація знаходяться в Сімферополі, фактично змушена перейти у підпілля. Напередодні, як розповів «УМ» її головний редактор Віктор Качула, редакцію виселили за порушення угоди між Національним газетно-журнальним видавництвом Мінкульту України і МДЦ «Артек». Точніше, через борг у 19 тисяч гривень, котрий київські чиновники не спромоглися погасити упродовж останніх півроку. Нині ж, за словами Качули, у колишній «світличній» редакції розмістилась структура Слідчого комітету РФ із Москви, що займається «фільтрацією» біженців до Криму.