Пивна церемонія

      «Півная» — не люблю це слово, воно відгонить сирістю, пліснявою й іншими неприємними запахами. У Львові заклади, де можна випити кухоль пива, називають красивим і трохи незвичним для слов'янського вуха словом «кнайпа». А в часи мого студентства найвищим шиком для іногородніх було приїхати двогодинним потягом зі Станіслава чи електричкою з Тернополя до Львова на гальбу свіжого «Львівського», яке на той час вважали чи не найкращим пивом на наших теренах (нагадаю, що в ті донезалежницькі часи асортимент цього популярного напою був більш ніж скромним — окрім «Жигулівського», згаданого «Львівського» та ще якогось місцевого трійла, важко пригадати ще щось).

      Справжні любителі пива нізащо не принизять себе до того, щоб споживати цей улюблений демократичний напій з банальних склянок. Для цього існують глиняні, дерев'яні кухлі, а в особливих випадках — срібні (чи просто металеві) з кришечками. Останнім часом набувають популярності скляні гальби: з логотипами різних марок пива, з ручками і без, найвибагливіших форм і простенькі. Гальбу обов'язково слід ставити на спеціальні картонні, коркові, пластикові тощо підставочки, інакше конденсат (адже пиво п'ють охолодженим), що утворюватиметься на стінках посуду, стікатиме на стіл, а це — неестетично.

      Найкращий смак пиво має, коли його температура не перевищує 7 градусів за Цельсієм. Тому його варто літом охолоджувати до цієї температури, а взимку — підігрівати, як би це комусь дико не видавалося.

      Відкривати пиво варто безпосередньо перед уживанням, щоб вуглекислий газ, що міститься у пиві і надає йому гостроти і специфічного смаку, не вивітрився. Не забувайте також, що під дією світла і дуже низької чи високої температури пиво мутнішає, кисне, втрачає смак. Не випадково пивні пляшки виготовляють з темного скла. Зберігати пиво варто в темному прохолодному місці.

До речі

      Трохи історії. Мистецтво пивоваріння сягає глибини віків. Так, пиво як ячмінний відвар у Єгипті було відоме ще за 2 тисячі років до нашої ери. Геродот описував його як ячмінне вино. Діодор Сіцілійський стверджував, що навчив варити пиво єгиптян сам Озіріс — один із найшанованіших богів у давньоєгипетській міфології, який запровадив споживання пива замість вина.

      В Англії, Бельгії, а також у північній Франції пивоваріння було в пошані з давніх-давен. Пізніше пиво прийшло і в Німеччину, де згодом стало справжнім національним напоєм.

      Узагалі пиво в сучасному його розумінні як напій із солоду та хмелю з'явилося порівняно недавно — у ХІІІ-ХІV століттях. А раніше хміль у пиво не додавали. До виникнення міст пиво варили в кожній господі. У містах же з'явилися цехи майстрів-пивоварів, які спеціалізувалися на виготовленні різних сортів пива.

      Знаменитий англійський портер з'явився в 1770 роцi.

      Пивоваріння на Русі має дуже давні традицiї. Згадка про «перевар» — досить міцний напій, який готували наші предки з пива і меду, зустрічається вже в стародавніх літописах.

Цікаво знати

      Можна довго і безрезультатно сперечатися про користь чи шкідливість пива, хоча статистика споживання цього напою свідчитиме на його користь. З кожним днем учені-медики роблять усе нові й нові відкриття щодо позитивного впливу пива на організм людини. (Звісно, йдеться про розумні дози споживання.) А вчені-архіваріуси розкопують письмові свідчення, наскільки цей напій був поширений у давнину і які дива творив.

      Так, у 1455 р. на південний захід від Мюнхена був заснований бенедиктинський монастир Андекс. Монастирські хроніки свідчили про чудесні випадки зцілення прочан і їхніх близьких. Тільки з 1624 по 1657 роки були поставлені на ноги 355 паралітиків, 188 епілептиків, прорізався слух у 237 глухих, прозріли 860 сліпих. Яким чудодійним засобом користувалися монахи? Звісно, пивом!

      Ви не повірили цьому свідченню? Звичайно, можна скептично ставитися до подібних документів, адже піаром займалися навіть у сиву давнину, тим паче монахи. Проте відтоді, як люди стали варити пиво, вони знаходили в ньому все нові й нові цілющі властивості.

      Починаючи від стародавніх шумерів, лікарі прописували прополіскування ротової порожнини і вживання теплого пива для лікування зубного болю. У середні віки пиво радили вживати тим, у кого було каміння в нирках, а ще — для лікування виснаження як фізичного, так і духовного; розтирали ним утомлені ноги після далекої дороги. В XVI столітті знаменитий Парацельс лікував хвороби печінки пивом з папороті, а захворювання дихальних шляхів — пивом із шавлії.

      А ось вам і свіженька інформація щодо цілющих властивостей пива. Німецький першовідкривач збудника холери професор Кох повністю підтримував своїх чеських колег — професорів Главу і Томаєра, котрі вбачали в пиві ліки від холери. Бацили гинуть у пиві за кілька годин, і хвороба не розвивається. Спустошливі епідемії холери в Європі рідко зачіпали працівників середньовічних броварень.

      Вам може видатися дивним той факт, але в XVIII і на початку XIX століття більшість ліків у шпиталях вживали тільки з пивом. Як чудовий тонізуючий, дезінфікуючий і загальнозміцнюючий напій пиво давали хворим, котрі одужують, у лікарнях Петербурга аж до середини XIX століття.

      Мюнхенський інститут пива науково довів, що один літр нефільтрованого пива в 10 разів корисніший, ніж один літр молока. А ось австрійські пивовари пишаються тим, що їхнє пиво в дитинстві пив один хлопчик з міста Грац. Ріс він хворобливим, слабеньким, от і порекомендували його батькам, крім молока, давати дитині пиво. І виріс хлопчина здоровим та дужим. Хто такий? Арнольд Шварценеггер.

      А от у скандинавів пиво — офіційно дозволений тамтешнім міністерством охорони здоров'я антидепресант.