Як роздовбують скриньку Пандори

Волиняни неоднозначно сприйняли повідомлення про можливий приїзд до Луцька польського президента Броніслава Коморовського. Коли стало відомо, що Віктор Янукович не зможе приїхати до Луцька, а Броніслав Коморовський не відмінив свою поїздку, пристрасті стали наростати. Народний депутат України і лідер обласної організації ВО «Свобода» Анатолій Вітів виступив із заявою, у якій застеріг, що візит Коморовського може спровокувати загострення українсько–польських відносин. На цю заяву польська сторона відповіла, що Броніслав Коморовський приїде на Волинь як приватна особа, а заява Вітіва, мовляв, віддзеркалює лише його персональне бачення, а не позицію всієї політсили, яку він представляє. «Дії «Свободи», — розповів «УМ» по телефону Анатолій Вітів, — залежатимуть від рішення нижньої палати польського парламенту в оцінці волинських подій». Як відомо, таке рішення Сейм має ухвалити у п’ятницю, 12 липня. «На зустрічі в облдержадміністрації та з польськими дипломатами ми відстоюємо позицію, що під час виступів не має бути жодних політичних оцінок тих подій, якщо приїхали молитися й шанувати пам’ять загиблих. Якщо справді говорити про формат примирення, то польський президент мав би відвідати й одне з українських сіл, спалених поляками», — аргументує «свободівець».

Група депутатів Волиньради підготувала «Звернення Волинської обласної ради до волинян у зв’язку з подіями із нагоди 70–ї річниці Волинської трагедії». Його мають розглянути на найближчій сесії 15 липня. Однією з причин подання цього проекту його автор, «свободівець» Олександр Пирожик, назвав однобоке висвітлення Волинської трагедії у Польщі та ухвалу Сенату РП, де події 1943 року назвали «етнічною чисткою з ознаками геноциду». «Польські парламентарії вдаються до маніпуляцій, підтасовують та посилаються на сфабриковані й доволі сумнівні факти, які не відображають справжньої картини подій на Волині та у Західній Україні у роки Другої світової війни. Згадка у заяві Сенату села Паросль, яке нібито було знищене нападом загонів УПА, є хибним засновком, який не знайшов підтвердження і був спростований фаховими українськими істориками. Базуючись на недостовірних, тенденційних джерелах, польські політики нав’язують нам власну версію подій на Волині, яка покликана дискредитувати право українців на власну державу та відродити неоімперські абміції Польщі», — говориться у зверненні.

Імовірно, радикально налаштованим волинянам доведеться «зачохлити багнети»: у середу ввечері правляча в Польщі партія «Громадянська платформа», яка має 206 із 460 мандатів у Сеймі, заявила, що не підтримає ухвалу парламенту про геноцид поляків на «східних кресах» у 1943 році. Позицію ГП підтримав «Рух Палікота», тобто ще 36 депутатів Сейму, інформує УНІАН. Утім до компромісного варіанта тексту заяви, якою Сейм відгукнеться на 70–річчя трагедії, постійно вносяться поправки, тож невідомо, чи остаточний варіант звучатиме у дусі польсько–українського примирення та погляду в майбутнє, а не в минуле. Врешті, навіть депутати з «Громадянської платформи» схильні до формулювання «етнічна чистка з ознаками геноциду», що теж не видається вельми дружнім жестом. З іншого боку, чом нарікати на польських політиків з хорошою пам’яттю, коли деякі народні депутати України з ущербним розумінням національної ідентичності самі закликають колег iз Сейму проголосувати «за геноцид».

Наразі у четвер ще нічого не було відомо про те, де має побувати Броніслав Коморовський — погодженого протоколу його візиту ще не було. За словами Анатолія Вітіва, невідомо також, чи буде виступати представник української влади, а це віце–прем’єр Костянтин Грищенко, від час молебню у Луцькому костелі святих Петра і Павла. «Наша позиція — що такий виступ має бути. Польська сторона противиться цьому», — каже лідер волинських «свободівців». Із неофіційних джерел стало відомо, що президент РП має відвідати одне iз сіл Ківерцівського району. Хоча існує й інша неофіційна версія — про те, що Броніслав Коморовський на Волинь у ці дні не приїде.

Продовження теми Волинської трагедії 6 стор.

А ТИМ ЧАСОМ...

Архітектори новітнього польсько–українського примирення — колишні Президенти України Леонід Кучма та Польщі Александр Кваснєвський — днями виступили зі спільною заявою, в якій закликають, «щоб пам’ять жертв минулих конфліктів не стала приводом для погіршення стосунків між двома народами». Екс–президенти нагадують, що в травні 1997 року вони підписали спільну заяву «До розуміння та єдності», яка, власне, дала початок потужному рухові політиків та суспілсьств назустріч одне одному. Кучма та Кваснєвський також нагадали про підписану ними ж у 2003 році спільну заяву «Про примирення в 60–ту річницю трагічних подій на Волині». «Ми звертаємося до політиків та громади в Польщі та в Україні — пам’ятати і берегти великий дух нашого примирення та згоди, який є національною, духовною та життєвою запорукою свободи та незалежності обох народів», — резюмують колишні очільники України та Польщі.