Податок на таланти

Пропозиції із заходами для оптимізації мережі бюджетних установ Міністерство фінансів надіслало Міністерству культури. Зокрема, Мінкульту пропонують «розглянути питання про надання органам місцевого самоврядування та виконавчої влади пропозицій здійснювати реорганізацію та ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості». Окрім того, Мінфін хоче довести плату за навчання у мистецьких школах до рівня «економічно обґрунтованої, на рівні, не нижче собівартості плати за навчання». Ще урядовці рекомендують не лише «оптимізувати (читай — скоротити. — Авт.) загальне число годин навчальних планів», а й «продовжити роботи з оптимізації закладів культури», затвердивши «регіональні плани об’єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту». На практиці ж це означає встановлення фактично непідйомної для більшості батьків плати за навчання для дітей у мистецьких школах, що потягне за собою їх закриття.

Духовність за гроші

«Це просто жах. Сьогодні й так більшість дітей виховуються на вулиці, де бачать тільки наркоманію, хаос, безконтрольність. Загалом у музичних закладах навчаються діти з інтелігентних сімей, які, як правило, мають невеликі статки, тому, очевидно, такі суми будуть їм непідйомними. Ситуація викликає подив і повне обурення: як можна зберегти культурний та інтелектуальний генофонд нації, якщо духовність треба буде купувати за гроші?» — обурюється у розмові з «УМ» випускниця музичної школи, мати учениці по класу фортепіано Оксана Чорноп’ятенко.

Себто батьків хочуть змусити оплачувати не лише працю викладачів, а й узяти на себе всі фінансові зобов’язання, які дотепер лежали на місцевому та державному бюджетах. Зокрема, самим оплачувати вартість оренди будівлі музшколи, ремонт і зарплату вчителів, комунальні послуги тощо. А це означає, пояснює «УМ» директор столичної дитячої музичної школи №33 Любов Данченко, що, приміром, найвища нині плата за навчання по класу фортепіано чи скрипки — в розмірі 140 гривень на місяць — зросте щонайменше до 2–3 тисяч. Якщо ж школи не знайдуть достатню кількість тих, хто згоден буде щомісяця викласти цю суму за навчання свого чада, тоді, згідно з рекомендацією Мінфіну, такий навчальний заклад «оптимізують», а іншими словами — просто закриють.

«Це знущання і знищення української культури! Як державний службовець я мушу виконувати ухвалені вище розпорядження. Утім як громадянин я безмежно обурена. Адже це призведе до повної деградації суспільства. Щоб ви розуміли, за такого нововведення у нашій школі, можу прогнозувати, по набору учнів буде повний нуль», — не приховує емоцій Любов Михайлівна.

За її словами, викладачі столичних мистецьких шкіл уже написали відповідного листа на ім’я глави держави, очільника уряду, інших владців. Любов Данченко пояснює: негатив від впровадження такої оплати українці і держава відчують вже за декілька років. «Ми надаємо лише базову освіту, — каже вона. — Після нас діти йдуть навчатися у музичні училища, консерваторію. Зрозуміло, що цей процес матиме ланцюгову реакцію. Вже за рік–два після впровадження ініціативи та ж консерваторія недорахується студентів iз числа дітей, батьки яких не матимуть змоги оплатити їм цю базову освіту. А, відповідно, консерваторія не зможе дати фахові кадри для, приміром, Національного симфонічного оркестру. У листі ми висловили рішучий протест, адже це злочин на державному рівні!»

Виконуючий обов’язки директора Київського палацу дітей та юнацтва, який фінансується зі столичного бю­джету, Лілія Заруцька пого­джується: у введенні плати за навчання немає нічого дивного і протизаконного. Утім перекласти все на плечі батьків рівнозначне тому, щоб закрити дорогу для дітей iз більшості українських сімей до мистецьких шкіл. «Якщо не враховувати тих 20% населення, яке живе заможно і може дозволити собі взяти для дитини репетитора, решта просто відмовиться від додаткових занять після школи. Може, якась оплата і потрібна. Утім перекласти всі витрати на батьків при їхній середній зарплаті в 4 тисячі гривень — це занадто. Достатньо лише подивитися на вартість продуктів харчування і комунальних послуг, щоб зрозуміти, що це буде утопія», — каже «УМ» Лілія Сергіївна.

Феномен без грошей — ніщо?

Звернення на адресу центральних органів державної влади вже надходять і з регіонів. Днями такого листа, об’єднавшись, написали і мистецькі школи Тернополя. «У нашій школі 100 викладачів на 620 учнів. Щоб ми могли повністю покрити власні витрати, плату за навчання треба збільшити щонайменше до 300 гривень за дитину. Кінцева сума залежить, зокрема, від того, чи музична школа має власне приміщення чи платить оренду. Окрім того, вже незабаром зростуть ціни на комунальні послуги, що теж увійде в цю суму. Але при тернопільських зарплатах це неймовірні гроші для батьків! — обурюється директор Тернопільської музичної школи №1 Надія Семчишин. — Нещодавно наша вихованка посіла призове місце на Всеукраїнському гран–прі імені Миколи Лисенка. Це не просто дитина — це феномен, друга Соломія Крушельницька! Але дівчинка з бідної сім’ї, яка ледве оплачує нинішню вартість. І точно не матиме змоги платити настільки більше».

Надія Михайлівна пояснює, що батьків хочуть змусити платити навіть за додаткові уроки сольфеджіо, хор, музичну читку тощо. Тобто за підвищену платню діти зможуть опановувати лише спеціальність з уроками два рази на тиждень. За всі супутні уроки доведеться платити додатково.

Щоправда, нововведення можуть вступити в силу лише з 1 січня 2014 року, обіцяє міністр культури Леонід Новохатько. А начальник відділу аналізу та прогнозування діяльності навчальних закладів Міністерства культури Іван Походзей прогнозує, що зміни в оплаті запрацюють не раніше нового 2013 навчального року.

А ТИМ ЧАСОМ...

Учора парламентарії тільки з другої спроби змогли внести до порядку денного ініціативу про введення мораторію на закриття навчальних закладів системи позашкільної освіти. Як повідомив «УМ» народний депутат Олександр Бригинець, хоча мораторій не має прямого стосунку до листа–ініціативи Мінфіну про оптимізацію мистецьких шкіл, у випадку його прийняття школи матимуть хоч якийсь захист від закриття. Показово, що першу спробу внести до порядку денного питання про мораторій провалила саме провладна Партія регіонів. n