Остання апеляція надії

Бізнесмен Андрій Задорожний стверджує, що на батьківщині його життю загрожує небезпека. На його підтримку вже виступили Хорватська організація Гельсінської групи, а також українські політики Віталій Кличко і Микола Мартиненко. Сам Задорожний стверджує, що покинув країну, оскільки на нього чинили тиск «впливові люди», які вимагають віддати половину мережі «Козирна карта».

Однак судова система Хорватії не надто підтримує прохання співвласника найбільшої української мережі ресторанів. 18 вересня минулого року Окружний суд Віковаре ухвалив рішення про його екстрадицію в Україну. 25 січня Задорожний подав скаргу в Конституційний суд Хорватії з проханням скасувати його. Раніше захист утікача вже оскаржував рішення у Верховному суді, але той відхилив апеляцію. «Немає доказів, які дозволяють сумніватися, що заявник вчинив карний злочин», — iдеться у рішенні суду. 

Нагадаємо, в Україні Андрія Задорожного обвинувачують у фінансових махінаціях. Служба безпеки закидає бізнесмену, що в 2007 році той узяв кредит у «Родовід Банку» на суму 5 млн. доларів під заставу одного з ресторанів — «Дежавю». Але в 2009 році відбулася заміна застави, і замість ресторану були внесені фіктивні документи на земельну ділянку в Київській області. У липні минулого року Задорожного оголосили в міжнародний розшук і затримали у Хорватії. Зараз справу веде головне слідче управління МВС. 

Водночас український адвокат Андрія Задорожного Олександр Тищенко в листі до голови Хорватської організації Гельсінської групи Івана Чичака стверджує, що бізнесмен не знав про виведення з–під застави його майна: «Ініціатива дострокового погашення кредиту виходила від самого банку. Пан Задорожний не знайомий зі співробітниками, які ухвалили рішення щодо погашення його кредиту. З січня 2010 року Задорожному почали надходити пропозиції від незнайомих осіб, які, посилаючись на «впливових людей в Україні», вимагали передати їм близько половини мережі ресторанів. Пізніше на нього почали чинити тиск через правоохоронні органи».