Дiагноз чи вирок?

Учора світова спільнота традиційно відзначала Міжнародний день боротьби з раком. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно на планеті реєструють майже 10 мільйонів нових випадків цієї недуги, а 8 мільйонів пацієнтів помирають. На жаль, за останнє десятиліття в Україні спостерігається стійке зростання онкологічної захворюваності. Майже 160 тисяч наших співвітчизників щороку чують від лікаря такий діагноз. Нині в Україні живе понад мільйон людей, які в різний час перенесли онкологічне захворювання. За словами фахівців, в Україні рак є причиною 15 відсотків смертей і поступається за цим показником лише серцево–судинним захворюванням. За словами головного онколога Києва Дмитра Осинського, можемо говорити і про позитивні тенденції. Зокрема, торік у Києві захворюваність на рак зменшилася на 4 відсотки, водночас столичні медики виявили в населення на 1,3% менше занедбаних форм раку. Лікарі пов’язують це з ранньою діагностикою недуги.

ВООЗ і Міжнародний протираковий союз називають 4 лютого днем розвінчування міфів щодо цього захворювання. Один iз найпоширеніших міфів — ситуація з онкозахворюваннями залежить від рівня розвитку держави. На жаль, рак — глобальна бiда, яка стосується всіх країн.

Одна з головних проблем лікування онкохвороб — дорожнеча. Сегмент засобів проти цієї недуги розвивається швидко, на ринок виходять нові препарати — щоразу ефективніші, однак їх вартість зростає шаленими темпами. І варіанти зменшення ціни ліків на ринку, за словами радника міністра охорони здоров’я України Дмитра Підтуркіна, — мінімальні. Іноді під натиском громадськості фармакологічні компанії ідуть назустріч пацієнтам, але ціни на такі життєво необхідні ліки все одно залишаються високими.

Микола Хобзей, директор Департаменту реформ і розвитку медичної допомоги МОЗ України, стверджує: в середньо­му при стандартному перебігу хвороби вартість курсу лікування становить 70—80 тисяч гривень, а лікування ускладнень може обійтися в 200—250 тисяч. За його словами, на 2013 рік, відповідно до фінансування загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями, передбачено на «дорослу» онкологію — 295 тисяч гривень, на «дитячу» — 216 тисяч.

«Медичні препарати для лікування дитячої онкології майже на 90% покриває держава, — каже Дмитро Осинський. — Відповідні потреби на «дорослу» онкологію вдається заповнити за бюджетний рахунок лише на 25%. Інші витрати лягають на сімейний бюджет хворого».

Чиновники запевняють: така практика існує в усьому світі: лікування раку надто дороге, його не покривають ні бюджетні кошти, ні страхова медицина. Тож основний акцент фахівці роблять на профілактиці недуги. «Якщо пухлина невеликого розміру, ми застосовуємо лише хірургічне втручання. Пацієнт певний час перебуває під наглядом, і згодом ми можемо сказати, що його вилікували», — пояснює Дмитро Осинський.