Art Kiyv Contemporary: формат змінився, а суть залишилась

Art Kiyv Contemporary: формат змінився, а суть залишилась

У середу в «Мистецькому арсеналі» відкрився один з обов’язкових щорічних проектів — Art Kiyv Contemporary, цього разу не в статусі арт–ярмарку, як усі попередні шість разів, а як арт–форум. «Очевидно, що ми не можемо конкурувати з такими арт–ярмарками, як FIAC у Парижі, Арт–Базель чи лондонський Frieze. До того ж українське законодавство не сприяє ввезенню з–за кордону предметів мистецтва для продажу, з цим у іноземних галерей великі проблеми, плюс у розпалі економічна криза, — пояснює новий формат директорка «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна. — Після першої української бієнале Arsenale –2012 усім стало зрозуміло, що Київ, «Мистецький арсенал» — це чудовий експозиційний майданчик, який із часом може стати врівень із найвідомішими світовими галереями чи музеями». Новий формат диктує нові правила — організатори попросили галеристів, які беруть участь у Art Kiyv Contemporary, представляти не окремі картини, скульптури, фотографії, а цілісні проекти. Після зміни правил галерей на Art Kiyv Contemporary значно поменшало — усього 20: дев’ять київських, включно з «Колекцією», Mironova Gallery, «Триптих Арт», Brucie Collection Gallery, Fine Art Gallery, одеська «ХудПромо», по одній галереї з Москви, Парижа, Відня, Берліна і 7 італійських галерей, об’єднаних в італійську платформу.

21 поруч із Хьорстом

21 поруч із Хьорстом

Мистецька премія Future Generation Art Prize 2012, що її започаткував ще у 2009 році Віктор Пінчук, цього року вручатиметься вчетверте. Конкурс, що об’єднує митців віком до 35 років iз рiзних країн. Головний приз — 100 тисяч доларів — отримує митець, якого обере міжнародне журі. А поки до церемонії нагородження лишається більше місяця (вона відбудеться 7 грудня), усі бажаючі мають змогу оцінити роботи 21 номінанта, які з 3 листопада виставлено в галереї PinchukArtCentre. До шорт–листа цьогорічних учасників увійшли представники Італії, Лівану, США, Бразилії, Японії, Китаю, Чеської Республіки, Єгипту, Ірану, Туреччини, Аргентини , Польщі та Великобританії. Україну в мистецькому змаганні представлятиме арт–група Р.Е.П. та лауреат Головної премії PinchukArtCentre –2011 Микита Кадан. Його об’єкт під назвою «Постамент» журі назвало «чистотою та витонченою ідеєю заповнення простору міста з його поточними мутаціями та перетвореннями». «Мій робочий матеріал  — це українська реальність. Мене турбує проблематика постсоціалістичної та неокапіталістичної забудови міського простору», — так охарактеризовує своє творче амплуа Микита Кадан.

Утомлений, але непереможний

Утомлений, але непереможний

Стильний смокінг та вишукана вечірня сукня — ось головні атрибути прем’єрного показу 23–го фільму про пригоди шпигуна Джеймса Бонда. Перед початком фільму журналістів та гостей розважали конкурсами, де розігрували шампанське, яке потім постійно будемо бачити на екрані. В кращих традиціях конспірації нас мали обшукати на виявлення засобів копіювання. Але при цьому одразу видали секретну інформацію на дисках, тому необхідність у пошуку матеріалу відпала. Тож усі присутні більше непокоїлись про те, де б сісти, оскільки зала була вщерть заповнена.

Наливайте мартіні з горілкою: Бонду — 50!

Наливайте мартіні з горілкою: Бонду — 50!

Сьогодні важко повірити у те, що в ролі найпершого Бонда («Доктор Ноу»,1962) ми могли б побачити не Шона Коннері, а якогось іншого актора. Річ у тім, що його кандидатуру категорично заперечував автор історії про найвідомішого спецагента Ян Флеммінг. «Він презирливо називав мене «водилою», — згадує Шон Коннері, — натякаючи на моє плебейське походження: мій батько був водієм вантажівки. А Флемінг вважав, що Бонд повинен бути не лише плейбоєм, а й аристократом». До честі актора, він тоді зовсім не образився i не став мовчки чекати, чи вдасться продюсерам переконати категоричного Яна: Шон вирішив, що має обов’язково отримати цю роль, і старанно репетирував «щиру посмішку та нахабну ходу впевненої у собі людини». Урешті–решт він таки примусив авторів картини повірити в себе. І, напевне, великою мірою визначив долю самої бондіани. Сьогодні «Доктор Ноу» входить до п’ятірки найпопулярніших стрічок про Бонда, а сцена, коли дівчина Спецагента 007 (Урсула Андрес) у білосніжному бікіні виходить на берег, є однією із найбільш упізнаваних у світовому кінематографі. (Її потім повторить Холлі Беррі, але вже в оранжевому купальнику).

Всі статті рубрики