Ну i до побачення?

Україна де–юре позбавила європейських волонтерів можливості працювати. Днями країну покинув перший волонтер, котрий одержав припис про незаконне перебування. Про критичну ситуацію з діяльністю волонтерів, які приїздять iз країн ЄС для без­оплатної роботи в соціальних програмах, повідомили представники організацій, які працюють у цій галузі. Причиною труднощів є зміни в Законі «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», що набули чинності.

«Проблема полягає у невідповідності українського законодавства. Виникає колізія: волонтери повинні отримати запрошення від української організації, яка має статус волонтерської. Однак в Україні немає жодного державного органу, який би надав неурядовим організаціям, які вже чимало років співпрацюють із волонтерами, такий статус. У нас функціонують купа організацій, які займаються волонтерською діяльністю, працюють на міжнародній арені, але не можуть набути статусу волонтерських, бо такої процедури в нашій державі апріорі не існує. І коли ми йдемо продовжувати термін перебування волонтерів в Україні, то елементарно не можемо подати повний пакет документів», — пояснює у коментарі «УМ» координатор проектів Донецького молодіжного дебатного центру Ольга Собченко.

Спочатку міграційна служба погоджувалася реєструвати волонтерів без пред’явлення довідки неіснуючого органу на підставі дипломатичної ноти представництва ЄС, проте влітку перейшла до дослівного виконання закону. Тож тепер волонтери, які отримують відмову в реєстрації, повинні залишити країну впродовж місяця. Позавчора закінчився термін для першого з них — шведа Акселя Нордфельда, який опiкувався соціальною роботою з молоддю віддалених районів Донецька, зокрема планував створення дитячої музичної групи.

«Громадянин Нордфельд перебуває на території України з порушенням правил перебування іноземних громадян і підлягає притягненню до адміністративної відповідальності», — йдеться у виданому йому приписі. «Не розумію, чим я завинив, адже не порушував законів. Незважаючи на складнощі, я планую повернутися і завершити свою програму», — сказав сам швед перед тим, як покинути країну.

«Ми знаємо про цю проблему і сподіваємося, що скоро вдасться її вирішити спільно з українською владою», — заявив прес–секретар представництва ЄС в Україні Давид Стулік.

«Котрий місяць поспіль ми не можемо реалізувати жодного довготривалого проекту, тому що, як правило, проекти європейського співробітництва розраховані мінімум на рік. Деякі проекти вже розірвані, інші й не будемо починати, оскільки немає сенсу. Що можна зробити за три місяці? Адже, відповідно до цих безглуздих прогалин у законодавстві, коли спливають 90 днів, волонтер або зобов’язаний залишити територію України, або ж працювати тут нелегально, що становитиме проблему як для нас, так і для нього. Ми подавали до комітетів Верховної Ради пропозиції щодо зміни законодавства, пропонували визнати міжнародну акредитацію, але досі нічого не змінилося», — зауважує у розмові з «УМ» координатор громадської організації «Вінницький регіональний центр європейської інформації «Креатив» Оксана Бондар.

Як додає Ольга Собченко, насправді є кілька проблем вирішення цього питання: «По–перше, треба запровадити процедуру, відповідно до якої волонтерські організації могли б підтвердити свою діяльність статусом, і визначити орган, який керуватиме цим питанням. Найпростіший вихід із ситуації — визнати міжнародну акредитацію волонтерських організацій чинною. Або ж внести зміни до законів про повне скасування процедури отримання волонтерського статусу».